Вчора столичні екологи за 5 км від Києва в Чернечому лісі біля села Лісники демонстрували, як потрібно шипувати дерева. У такий спосіб вони захищають ліс від вирубування. У ньому досі збереглися сім дотів Великої Вітчизняної війни, а також командирський грот.
Спилювати столітні дуби та сосни там почали 2006-го. Києво-Святошинська райдержадміністрація віддала 10 га лісу в межі села Лісники. У 2008-му голова сільської ради продала його 32-м невідомим особам під забудову. Цього року в 58-му кварталі Хотівського лісництва на території 100 квадратних метрів вирубали дерева, викопали фундамент, забили палі, пригнали два крани – ведеться будівництво.
Екологи, аби захистити насадження від вирубки, оббивають дерева гвіздками.
"Гвіздки, розміром 15 см вбиваються на висоті два метри від землі. Їх мають забивати у шаховому порядку повністю під кутом 45 градусів. Якби ми не пиляли дерево пилкою, вона поламається. Якщо ми будемо рубати дерево, воно теж поламається. Таким чином наші американські колеги захищають сотні гектарів. Багато дерев у Гідропарку зашиповані, тільки тому його досі не забудували", - зазначив Володимир Борейко, київський еколог.
Але він визнає: ліс спиляти можна. Для цього підганяють машину з підйомом, дерево спилюється на висоті два метри. А пеньок з коренем викорчовується бульдозером. Але це дорого. Не кожен бізнесмен на це погодиться.
Володимир Борейко скотчем клеїть попереджувальний знак з літерою "ш", який означає, що дерево прошиповане.
Еколог також розповів, чому в Харкові захисникам природи не вдалось врятувати ліс.
"Наші колеги просто не правильно забивали гвіздки. Вони вбивали їх паралельно на кілька міліметрів глибиною. Потім пригинали решту до стовбура. Таким чином, гвіздок можна витягти звичайними плоскогубцями. Або спиляти між рядами", - підкреслив Володимир Борейко.
Екологи запевняють: деревам шипування не шкодить. Єдине дерево, яке всихає від цієї процедури – сосна.
На одне дерево йде близько ста гвіздків. Шипування одного займає близько 20 хв.
Коментарі
2