Українська армія має переваги над російськими окупаційними військами. Це мотивація і бойовий досвід. У нападників немає ні першого ні другого. Також Україну підтримує світ. Для перемоги треба протриматися ще кілька тижнів і вести рахунок, розповідає Gazeta.ua військовий інструктор Цві Аріелі.
Сьогодні українська армія - не просто краще готова, ніж 2014 року. Це інший світ. Так відбувається завжди. Візьміть Ізраїль для прикладу. 1948 року країна почала першу війну з арабськими державами. За вісім років бліцкригом зайняли територію удвічі більшу від своїх територій – Сінайський півострів. А ще за 11 років Ізраїль воював на всіх фронтах проти шести арабських держав з регулярними арміями. За шість днів розгромили всіх, не залишили жодного шансу. Тому те, що відбувається в Україні - цілком природньо і закономірно. Якби Путін пішов на повномасштабне вторгнення 2014 року, то забрав би з мінімальними втратами ту територію, яку хотів. На цьому все закінчилося б. Але він припустився стратегічної помилки - пройшло вісім років. Країна жила у стані війни. Економіка працювала на війну, бо від цього залежало виживання держави. Зараз в Україні всі війська мають бойовий досвід. У російської армії він обмежений. Ще в них була Чечня. Але минуло 25 років.
З підбитих російських бронемашин витаскують сухпаї, термін придатності яких закінчився 2015 року
У Росії є технічна підготовка. Мають багато зброї. Але корупцію там ніхто не відміняв. З їхніх підбитих бронемашин витаскують сухпаї, термін придатності яких закінчився 2015 року.
У війні дуже важлива мотивація. Бачили, що було в Афганістані. Їхня армія дуже швидко здалася. І зовсім навпаки - бачимо, що можемо без безпосередньої участі військ НАТО в Україні. Наша армія протистоїть найбільшій у світі країні з необмеженими можливостями і неймовірним бажанням роздавити Україну. А в неї понад тиждень нічого не виходить.
Переломний момент у цій війні з росіянами відбувся, коли наші збили п'ять чи шість літаків. Це загальна кількість літаків, які збили грузини за свою війну 2008-го. Тоді я зрозумів, що бліцкригу не буде. Світ зрозумів це трохи пізніше і включився.
У Харків посилав колони без прикриття. Був переконаний, що тут є нацисти
Боюся людей, які довго при владі. Вони втрачають будь-який зв'язок з реальністю. Путін у Харків посилав колони без прикриття. Був переконаний, що тут є нацисти і є люди, які хочуть звільнитися від них. Тому зустрічатимуть з квітами.
Путін думав, що українці вибрали коміка і треба бити зараз. Від військового керівництва в РФ нічого не залежить. Там просувають нагору лише відданих. Робитимуть те, що говоритиме Путін. Будуть віддані йому до кінця. Те саме й в Лукашенка.
Білорусь може розвалитися після того як завдамо удару їхній армії
У Білорусі - армія радянського типу. Яка не має ніяких переваг над нашою. Чому Лукашенко не розуміє, що Білорусь може розвалитися після того як завдамо удару їхній армії? Це його ослабить. Лукашенко має берегти свою армію, леліяти, щоб вони тримали білорусів.
Дуже хочу, щоб війна завершилася якомога раніше. Але ми зобов'язані збільшувати рахунок – вбивати нападників. Треба вистояти ще кілька тижнів.
Дзвонив друг з Канади. Народився там, а батьки з України. Не може купити в Торонто пластини до бронежилетів. Дають одну в руки. Продаж за день був, як за тиждень. Їдуть воювати за Україну. З ним ще до 30 осіб. Будуть наступного тижня в Польщі і до нас. І це не тільки Канада. Ізраїльтяни теж їдуть.
Як якісь країни чи їх громадяни можуть думати про ціни на газ? Завтра, якщо Путін досягне цілі в Україні, бахне по них.
Думав, що чеченці всі сильні, кожен борець, боксер
Говорив з колишнім начальником Генштабу Грузії. Думав, що чеченці всі сильні, кожен борець, боксер. Він сказав таке: "Найсильніші воїни - євреї. Євреї всі разом. А чеченці мають клани – тейпи". І цим завжди користувалася Росія. Діяла за принципом: розділяй і володарюй. На фото вони можуть бути люті, з оскалом. Насправді слабкі. Над ними Росія поставила свого шакала і зробила другими у світі по закритості, як і Північна Корея.
Є слов'янський страх перед гірськими народами. В Ізраїлі теж є євреї з Дагестану. Я навчався у школі з таким хлопчиком. І у 10 класі він мене ледь не зарізав. Раптом що - хапаються за ножі і ріжуть. Гаряча кров. Разом із сучасними технологіями і телевізором з них зробили міф. Форма, бороди, оскал. Хочуть налякати українців. Але в них є внутрішній конфлікт. Більшість чеченського народу розуміє, хто ними керує. А вони самі, як у Північній Кореї, у рабстві лідерів. У них немає ніякої сили. Є конфлікт між російськими підрозділами і чеченцями. І він дуже серйозний. Будь-якого кадирівця так само пробиває куля.
За яку ідею разом можуть воювати кадирівці і 18-річні російські строковики? Який рівень взаємодії між частинами? Там немає ні ефективності, ні мотивації. Є кількість. Не шкода своїх дітей. Тому ми не можемо розраховувати на те, що нам дадуть хоч 10 тисяч джевелінів і ми швидко виграємо війну. Треба побільше жертв противника. Щоб це викликало незадоволення режимом Путіна. Щоб були санкції. Якщо ми сьогодні сидимо у сховищах, то вони теж там мають сидіти.
Маємо спрямувати всі сили, щоб відстояти Київ. Це символ
Зараз хочуть захопити Харків, тоді Київ. Оточують Харків, почали бомбити житлові квартали. Завтра чи після завтра це робитимуть у Києві. Спершу беруть легшу ціль. Відпрацьовують. Далі - складнішу і вносять корективи. Київ для них - найважливіша ціль. Для нас це нічого міняє. Навіть якщо зайдуть у столицю, вони її не повинні взяти. Маємо спрямувати всі сили, щоб відстояти Київ. Це символ.
Якщо Ізраїлю треба убити терориста, який їде на мотоциклі, то в нього потрапить ракета. Росіяни, аби знищи військовий об'єкт, знесуть для цього пів міста. Може і не хочуть цього. У них немає інструментів для точкових ударів.
Ще 2014 року виявив диверсійно-розвідувальну групу у Гостомелі під Києвом. Бабусі побачили, що 10 міцних чоловіків живуть в одному будинку і нікуди не виходять. Було зрозуміло, що щось не так. Поліція їх тоді відпустила. Зброї при них не виявили. У них тоді теж були готові різні сценарії нападу на Україну. Тоді вийшло з Донецьком і Луганськом. Але планували Харків і Київ - на десерт.
Коментарі