"Весь базар скидається по двадцятці, щоб податкова не доскіпувалася"

 

Приватні підприємці Вінниці розповідають про постійні перевірки податківців.

— Позаторік приходили раз на два-три місяці. А тепер можуть і через тиждень нагрянути, — розповідає 38-річна Оксана, бухгалтер книгарні. — Кажуть, із лютого штат податкової збираються скоротити на 30 процентів. На роботі обіцяють залишити тих інспекторів, хто збере побільше податей і штрафів. Вони тепер мають право робити перевірки без попереджень. Прискіпатися можуть до будь-чого. Лазівок у законодавстві — купа. Усі приватні підприємці тепер мають вести товарооблік і встановити касові апарати. Нема? Плати тисячу гривень штрафу. Раніше ми домовлялися.

Ніна Василівна, 46 років, теж дає інспектору по 200 грн і щомісяця поповнює рахунок його мобільного. На муніципальному ринку тримала шість точок, де торгували одягом.

— Там було восьмеро працівників. Але цієї зими прибутку нема ніякого. У мене таке вперше за 12 років роботи. Народ не купує шмаття. А податки, внески у Пенсійний фонд — плати. За кожного по 300 гривень. Я заплатила зі своєї кишені. Потім, по документах усіх звільнила, а точки закрила. Офіційно тепер у мене тільки одна точка. На ній торгують фруктами. Продукти поки що купують. У грудні ця точка дала 7 тисяч гривень чистого прибутку. Більшу частину віддала двом продавщицям як зарплату.

Решту продавців Ніна Василівна оформила приватними підприємцями. Тепер вони самі платять єдиний податок. Виходить економія на внесках до Пенсійного фонду.

Торік Ніна Василівна щомісяця сплачувала податків на 2,7 тис. грн. Із прийняттям нового Податкового кодексу відрахування зростали на 1,4 тис. Завдяки фіктивному звільненню продавців платить лише 900 грн. Причому половину суми віддає інспекторові у конверті.

— До мене кілька разів підходив один мужик, пропонував "кришу". За 300 доларів у місяць він організовує, що не буде ніяких перевірок. Ні налогової, ні санстанції, ні пожарніків. Вертаються порядки, які були у 1990-х. Тепер весь базар скидається по двадцятці, щоб податківці не доскіпувалися. Прийшов представник, забрав гроші і пішов. Двічі були пожежники. Для них люди скидалися по десятці.

29-річний Володимир, щоб менше витрачати на податки, перевів своїх робітників на 0,2 ставки. Решту виплачує у конверті. Має ковбасний цех.

— Економлю на сировині. Беру контрабандне м'ясо, фарш і сало. Воно без документів, тому дешевше. Ризикую, звичайно, — каже. — Контрабандне — не значить погане. Людям, які возять, довіряю. Кіло яловичини у них беру по 30 гривень, свинина по 32. Якщо брати сировину з документами, буде на 5–6 гривень дорожче. У санстанцію даю тисячу гривень або й більше, щоб "нічого не бачили".

Тепер вести бізнес можна лише за такою схемою, вважає власник ковбасного цеху:

— На мене тиснуть налогова, пенсійний, ще й санстанція. Домовляюся з їхнім міським керівництвом. У податкову минулого місяця заніс 2,5 тисячі гривень. Якби я показував усі мої доходи, довелося б платити податків десь на 7 тисяч більше.

Заборонили працювати за сумісництвом

36-річна Тетяна Салій із Хмільника Вінницької області має власну крамничку. На півставки працює вчителем у школі.

— До грудня минулого року я наймала продавця. Ще в мене була юридична фірма. Але щоб її вести по-новому податковому, потрібно тримати бухгалтера і продавця. Тепер я не знаю, чи школу кидати, чи магазин. Бо тепер не можна бути підприємцем-"спрощенцем" та одночасно найманим працівником.

Обмеження діє із 1 січня. Його запровадили новий Податковий кодекс та постанова Кабміну №1196 від 27 грудня 2010 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів від 16 березня 2000 року №507". Державна податкова служба дала роз'яснення: фізичні особи-підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, не можуть одночасно бути найманими працівниками із цього виду господарської діяльності.

×