Вінничанин голодує за українську мову - хоче зібрати 46 млн. підписів

Фото: Фото: Тамара Тисячна

64-річний Леонід Бровченко у п'ятницю, 6 липня, о 14.30 сидить на площі Театральній у Вінниці за маленьким дерев'яним столиком. На голові пов'язка із написом фарбою від руки - "Я голодую за українську мову".

На столі лежить журнал, у якому Леонід Степанович просить перехожих залишати свої підписи проти мовного закону. Журнал поділений на кілька колонок, в яких люди записують своє ім'я, адресу та ставлять підпис.

"Гей, українці, козаки, ідіть сюди, голосуйте за українську мову, поставте свій автограф. Жіночко, підходьте, не соромтеся. Українські жінки - найкрасивіші, - гукає на весь голос. - Дівчино, ви така гарна, йдіть автограф залишіть. Щоб ваші дітки українською розмовляли. Йдіть сфотографуйтеся на пам'ять, для мене. Наша мова - це ж душа народу. Проголосуйте за нашу душу".

Чоловік голодує третій день. П'є одну воду. Запевняє, що від сьогоднішнього дня тут, на площі, й ночуватиме в наметі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ми готові померти за українську мову": шестеро депутатів почали голодування

"Мене першого дня трошки сонце напекло. Нирнув у Буг і голова крутилася. Але то нічого. Моя мета - 46 мільйонів підписів, - сміється. - А чому ні? Тоді я прийду до Верховної ради і скажу: я не зрозумів, чиї ви депутати і за що ви голосуєте? Я не те, щоб героєм стати. Я - за мову. Мене вчили російської в академії. Але я - українець. Це моя громадянська позиція. Вимоги мої - точно такі, які оголосив у своєму зверненні депутат В'ячеслав Кириленко. Бо регламент прийняття цього закону був порушений. Я вважаю, що цей закон нам непотрібен. Його взагалі не повинно існувати в природі. У нас є нормальний закон, який був прийнятий при Кравчукові, що державна мова у нас - українська. Що ми забороняємо комусь розмовляти російською мовою? У мене багато друзів-росіян. Я всіх люблю-поважаю, але хочу, щоб і росіяни нас поважали".

За півгодини у журналі з'являється 40 підписів. Одні перехожі, зачувши заклики Леоніда Бровченка, повертаються до його столика, розписуються. Інші відмовляються, кривляться або іронічно посміхаються. Білява жінка в голубому костюмі, розписуючись, зауважує, що вона донська козачка, родом із Таганрогу Ростовської області.

"Дивіться, донська козачка підписується за українську мову, - одразу підхоплює чоловік. - Росіяни голосують за українську мову. Українці не проходьте мимо!".