12 березня лідери опозиції Арсеній Яценюк і Олег Тягнибок оголосили всеукраїнську акцію протесту під назвою "Вставай, Україно!". Вона має проходити протягом двох місяців у вигляді народних віче. Перша акція протесту відбудеться у четвер у Вінниці, у п'ятницю - в Ужгороді, у суботу - у Львові. Наступного тижня опозиціонери працюватимуть у межах парламенту. Тоді продовжать акцію в інших містах.
Опозиція має зрозуміти, що людей вже не спонукаєш вийти на протести суто гаслами про персональне голосування чи "врятуванням рядового Власенка". Їм необхідно запропонувати щось таке, що було б близьке кожному. Тому опозиція в ході своїх віче має намацати соціальний нерв, відчути його. В іншому випадку, після двох-трьох таких зібрань люди приходити туди не будуть, бо не зможуть зрозуміти: що спільного між ними та цією опозицією.
Наша опозиція давно відторгнулася від населення. Отримавши мандат і довіру від електорату, вона до нього жодного разу так і не зверталася. А тепер, коли їм, опозиції, стало погано — вони це роблять. Виключення - це партизанська тактика "Свободи". Вони менш за все звертали увагу на парламент, не переймалися через нього взагалі — або в них є якась домовленість із владою, або ж це для них не так важливо. Але вони активно займалися захопленням влади в 5 областях України і зараз вже активно працюють з київською міською радою. "Свободівці" якраз зрозуміли, що без опори на вулицю, без опори на маси, щось диктувати владі дуже важко. Це саме мають зрозуміти й інші.
Крім того, те, чи прислухаються до них люди, чи ні, чи вийдуть на їхні акції, чи ні, залежить ще й від персонажів, які будуть виставлені в якості речників масового протесту. Щоб не казав той же Яценюк мешканцям Житомира, Кривого рогу, Донецька чи Львова — йому дуже важко розраховувати на якийсь гіпнотичний ефект своїх виступів. Опозиція має висунути зі своїх лав нових спікерів з новими, свіжими ідеями, і говорити цією мовою, якою говорять всі.
Натомість, опозиція звикла до іншого. Не варто забувати, що багато хто із сьогоднішньої опозиції були при владі, а дехто і зараз у хороших стосунках із сьогоднішньою владою. Тому їм треба буде знайти таких людей, які б могли закликати людей до протестів та консолідації. Якщо це будуть просто лідери, то цього не достатньо. Тоді населення скаже: "Ми дали вам повноваження, а ви не можете ними скористатися, тому захищайте хоча б наші маленькі інтереси". Та чи зможе опозиція говорити про безробіття, про погану воду, про відсутнє світло — важко сказати. Час покаже.
Але варто не забувати, що ані за гаслами про те, що "кнопкодави - погані люди", ані за "Юлі волю", люди не підуть. Так, кнопкодави - погані люди, так, Юлі треба дати волю, це правильно. Але це не ті теми, які зараз можуть зачепити людей.
У будь-якому разі, весна — це час висунення претензій населення до влади. Тому що закінчується картопля, закінчуються якісь запаси і люди із жахом думають про те, як би їм дожити до літа, до перших врожаїв. Тому, звісно, час обрано правильно, а от чи знайдуть вони точні і потрібні слова до людей - під питанням.
3 
1
Коментарі
50