Американці розводять світ на долари як тільки можуть. Спочатку, після фінансового зриву 2008 року вирішили закривати наслідки кризи друкуванням додаткової доларової маси на рекапіталізацію своїх банків, на підтримку своїх корпорацій, на стимулювання внутрішнього споживчого попиту американців.
А потім вирішили, що треба витягнути ще більше вигоди і вже закривати наслідки наслідків виходу з кризи підвищенням своєї боргової межі, для чого знову потрібно буде що?... правильно — надрукувати ще додаткової доларової маси.
Внутрішній PR про необхідність підвищення бюджетного боргового бар'єру перетворено на світову PROMO-кампанію про те, чому американці мусять друкувати ще більше доларів.
Міжпартійні суперечки між демократами і республіканцями зводяться не до самого принципу піднімати чи не піднімати борговий бар'єр, а лише до того — на скільки його піднімати. Пропозиція владних демократів — на $2,7 трлн, а республіканців — на майже $1 трлн. Думаю, зійдуться на сумі біля $2 трлн.
Це означає, що в обігу лише цього року з'явиться ще на $2 трлн більше, а в наступних роках через процентний кредитний та прибутковий корпоративний мультиплікаційний ефект грошова доларова маса буде нарощуватись ще більшими об'ємами.
Отже, Китай наповнює світ своїми товарами, а США наповнює світ своїми доларами, за які ці товари можна купувати.
А як же міцність долара, спитаєте ви?
Міцність долара забезпечена міцністю найбільшої і найсучаснішої економіки, якою є і буде американська економіка. Тут треба розуміти, що американська економіка це не лише та, яка розміщена на її території. - Американський капітал є власником або крупним співвласником більшості європейських, японських, південнокорейських, китайських та багатьох інших найкрупніших корпорацій всіх сфер промисловості, сільського господарства та передової науки. Щоб девальвувати долар треба девальвувати власність сотень тисяч американців, які володіють тисячами найкрупніших корпорацій по всьому світу.
Розуміючи таку глобальну взаємозалежність світу від долара, і долара від світу, влада США надзвичайно ефективно це використовує, постійну збільшуючи цю взаємозалежність. Це національна стратегія, яка сповідується незалежно від того хто в певний момент є владою — республіканці чи демократи.
Геніально і варто наслідування — те як американська влада стратегічно, тактично і навіть оперативно реалізує національні інтереси має бути уроком для багатьох, особливо для українських безпринципних безідейних політиків, для яких особиста "своя сорочка", звичайно ж от-кутюр, вже не просто "ближче до тіла", а замінила і тіло, і розум, і душу...
3 
1
Коментарі
4