Як норвежці обходяться без національної ідеї і чому не хочуть вступати до Європейського Союзу – розповідає політолог Тор Букволл
Чим Україна цікава для Норвегії?
–Торік мене тричі запрошували на норвезьке телебачення розповісти про те, що робиться в Україні. Це дуже багато, бо економічно ваша країна мало чим цікава для Норвегії. Географічно ви досить далеко від нас. Але досить близько, бо Україна – сусід Росії, з якою у Норвегії спільний кордон. Зараз у нас із нею дуже добрі стосунки. Їх не псує навіть те, що ми – конкуренти на газовому ринку. Норвегія братиме участь у розробці Штокманівських покладів газу в Баренцевому морі. Бо в нас найкращі технології з видобутку корисних копалин із морського дна.
Але стосунки з Москвою можуть бути непередбачуваними?
–Непокоїть те, що Росія рухається в бік авторитарного режиму. Тому дуже цікава ваша країна. Як казав Збіґнєв Бжезінський, якщо в Україні побудують сильну демократію, то вона можлива і в Росії. Ви здатні бути прикладом для сусіда.Росії не подобається, що НАТО збільшує присутність флоту й авіації в Арктиці. Вона у відповідь нарощує військові сили. Ми, у свою чергу, купуємо найдорожчі американські винищувачі F-35. Якби в нас із Росією були такі стосунки, як зі Швецією, ми б цього не робили. Данія, наприклад, відмовилася від багатьох видів військ, підводних човнів, залишила тільки те, що треба для участі в міжнародних миротворчих операціях. А нам доводиться утримувати купу техніки. Бо, як казав Наполеон Бонапарт: якщо народ не годуватиме своє військо, йому, рано чи пізно, доведеться годувати чуже.
Росія кілька разів розв'язувала торговельні війни проти України. Яким чином Норвегія підтримує свою економічну безпеку?
–Спеціальних державних програм нема. Більшість фахівців вважають, що торговельні війни суттєвої шкоди економіці не завдають. В українській ситуації ще невідомо, чи не зазнає Росія більших збитків через свою поведінку. Адже вона воює одразу на кількох фронтах – із Грузією, з Молдовою.Норвегія фінансує дуже нерентабельне сільське господарство. У нас усього 3 відсотки території придатні для нього, і простіше було б закуповувати продукцію. Проте ми утримуємо угіддя про всяк випадок, щоб у продовольчій сфері бути незалежнішими. Хоча будувати економічну безпеку – це все одно що полювати на привида. Неможливо постійно вчасно реагувати на нові виклики.
У Норвегії двічі проводили референдум щодо вступу до Євросоюзу. Чому люди висловилися проти?
– 70 відсотків нашого населення не хочуть до Євросоюзу, бо вважають, що ми втратимо владу над своєю країною. Норвежців усього п'ять мільйонів. І в нас думають: ми матимемо лише кілька голосів у Європарламенті, тобто хтось прийматиме важливі рішення за нас. Але ми маємо доступ до Зони вільної торгівлі. У нас є право ветувати європейські закони, щоправда жодного разу ним не скористалися. Нам цього поки що достатньо. Ми виділяємо кошти Євросоюзу на наукові й освітні програми. Для нашої економіки дуже важливе рибальство, а членство в ЄС не дозволятиме самостійно регулювати вилов риби. Крім того, норвежці вважають: навіщо нам утримувати греків чи португальців, які не можуть дати ради своїй економіці?
Як ставиться Норвегія до колективного війська в межах Євросоюзу?
– Це – далеке майбутнє. Зараз військова техніка дуже дорога. Звідси ідея не купувати кожній країні танки чи літаки, а мати спільні. От ми разом зі Швецією придбали досить дорогу артилерію. Тобто установки – і в нас, і в сусідів. Але ремонтують і налагоджують усе в Швеції. Якщо виникне конфлікт на півночі (з Росією. – "Країна"), а Швеція нас не підтримає, і нашу артилерію налаштовують шведи, чи повернуть вони нашу зброю?
Угоду про асоціацію України з Євросоюзом на саміті у Вільнюсі підпишуть?
–Неможливо зазирнути в голову Януковича. Буде неправильно, як хочуть поляки і литовці, прийняти Україну до ЄС за будь-що. Може статися, що в Європі буде країна з авторитарним режимом.
Норвегія понад 500 років не мала незалежності. Зараз це країна з найкомфортнішими умовами для життя. За рахунок чого вдалося підняти економіку на найвищий рівень?
– З кінця ХIV століття Норвегія була фактично провінцією Данії і Швеції. Ми отримали незалежність 1905 року. До цього разом із Португалією були найбіднішими в Європі. За економіку взялися зі спорудження електростанцій на річках. Це дозволило розвивати промисловість. Неправильно вважати, що Норвегія піднялася лише через видобуток нафти й газу. Держава почала отримувати прибутки від цієї галузі тільки у 1970-х. До цього вже існувала достатньо багата економіка.
У нас не було своєї аристократії. Зокрема й через те, що ми – країна гір і фіордів. Не було де побудувати класичний феодальний устрій. Зрештою це дало можливість створити і перевагу в національній ментальності: у нас найвищий рівень довіри між людьми – від побутових стосунків до державних. Ми сформували суспільство соціальної рівності і справедливості. Тому, коли сталася трагедія з Андресом Брейвіком, який в Осло і на острові Утойя скоїв два теракти, для країни це був справжній шок.
Як суспільство ставиться до того, що Брейвіку присудили доволі гуманне покарання, порівняно з тим, що він скоїв?
–У нього була мета змінити норвежців, щоб вони стали менш довірливими, агресивнішими. Як звичайній людині мені хотілося б зробити з цим убивцею щось, на що він більше заслуговує. Однак, якщо відкинути емоції, Брейвік отримав справедливий вирок: він покараний тим, проти чого боровся, тобто милосердям. Він має право навіть поскаржитися на холодну каву, яку йому приносять у камеру. Нещодавно вступив до університету. Своєї мети – озлобити норвежців – Брейвік не досяг.
Він може вийти з в'язниці?
–У Норвегії найбільший термін ув'язнення – 21 рік. Але, якщо людина становить загрозу суспільству, її можуть затримати довше. А це ж очевидно, що Брейвік небезпечний, адже він не покаявся. Він, напевно, сам себе переконав у правильності свого вчинку, і навряд чи у його голові щось поміняється.
У Норвегії була смертна кара?
–Так. Востаннє її застосували у жовтні 1945 року. Розстріляли Відкуна Квіслінга (засновник націоналістичної партії "Народна єдність", з лютого 1942 року і до кінця Другої світової війни обіймав пост міністра-президента окупованої німцями Норвегії. – "Країна") і ще кількох колабораціоністів. 1949-го це покарання скасували.В Україні чимало політиків вважають, що не вдається побудувати якісну державу через відсутність національної ідеї. Чи є щось подібне в Норвегії?–?Є уявлення про те, що ми – маленька спокійна країна з розвинутою енергетикою. А норвезької національної ідеї у вигляді якихось документів не було і немає.
На чому базується патріотичне виховання?
–На повазі до держави, на впевненості, що уряд дбає про народ. В Україні з цим проблема, бо як можна любити таку корумповану країну? Норвежцям важко уявити, щоб прем'єр-міністр побудував собі щось на зразок "Межигір'я". Він на роботу їздить велосипедом.
У Норвегії є свої олігархи?
–Таких, як у вас, нема. Є невелика кількість багатих людей. Вони не дуже афішують свої статки, бо в нас це вважають непристойним. Лише останнім часом дехто почав дозволяти собі їздити дорогими машинами, та й інформацію про їхні доходи можна побачити в інтернеті. Проте наші багатії практично не мають політичного впливу.
Як суспільство ставиться до королівської родини?
–Їх дуже люблять, бо і король Харальд V, і його син наслідний принц Хокон – дуже порядні люди, ніколи не засвічувалися в жодних скандалах. Дещо дивною і мало кому зрозумілою була ідея принцеси Марти Луїзи відкрити школу ангелів. В усьому іншому королівська родина позитивно представляє нашу країну. Так само, як у Великій Британії, монарх відкриває засідання нового парламенту і раз на тиждень отримує інформацію від уряду про те, що робиться в державі.
2 
1
Коментарі
25