Бук

Служба безпеки України затримала чоловіка, який брав участь у транспортуванні російського зенітно-ракетного комплексу "Бук". Припускають, із цієї установки 17 липня 2014-го в небі над Донбасом збили пасажирський літак Boeing-777 компанії Malaysia Airlines. На борту перебували 298 осіб, усі загинули.

Чоловіка затримали 2017-го. Повідомили минулого тижня – в день п'ятої річниці трагедії.

– Завдяки відео з телефона вдалося визначити, кому належить трейлер, – каже заступник начальника Головного слідчого управління СБУ Віталій Маяков. – Два роки тому цього чоловіка затримали, коли перетинав кордон із РФ на підконтрольній нам території. Відбуває покарання в Україні

Бук – рід широколистих дерев родини букових. Налічує понад десяток видів. Найпоширеніший – бук лісовий. Це велике листопадне розкидисте дерево зі світло-сірою корою. Досягає 50 м у висоту. Стовбур колоноподібний, до 3 м в діаметрі. Крона яйцеподібна або широкоциліндрична. У сприятливих умовах може жити понад 500 років.

Буки ростуть в Європі, Азії та Північній Америці. Крайня північно-східна межа поширення в Європі проходить по території Національного природного парку "Кременецькі гори" на півночі Тернопільської області.

 

Латинська назва – Fagus.

Буковина – буквально "земля буків" – історична область. Займає більшість території сучасної Чернівецької області й повіт Сучава в Румунії. Вперше топонім з'являється в Любовельській угоді між поляками та угорцями 1412 року. Офіційно назву закріпили після входу земель до складу Австрійської держави – від 1775-го це дистрикт, від 1849-го – герцогство. Адміністративним центром були Чернівці.

– У цей період у краї почала формуватися надетнічна спільнота – буковинці, або, як тоді говорили, homo bukowinencis – "людина буковинська", – розповідає історик Михайло Чучко, 46 років. – Австрійцям треба було обживатися на нових землях, провадити політику толерантності. Вони були зацікавлені у формуванні нової людини – нехай і православного віросповідання, але німецької культури. Провідні верстви населення мали перейнятися цим духом.

Мідні Буки – вигадане містечко, місце дії романів 34-річного Любка Дереша, написаних у 2000-х. Розташоване в Карпатах. Зі Львова й Тернополя можна дістатися електричкою. Мобільний зв'язок недоступний. Є школа, коледж-інтернат, православна церква, парк. На центральній площі на згадку про жертв репресій НКВД встановлено скульптуру святої Анни.

У першому романі письменника "Культ", опублікованому 2001-го, йдеться:

"Банзай переїхав у Мідні Буки в кінці серпня. Він винайняв однокімнатну квартиру в старезній триповерховій будівлі. Страшна, немов атомна війна, бабця-баптистка змусила передплатити їхній баптистський вісник, а заразом і місцеву ґазету "Патріот", де працював редактором її син. Ґазета не користувалася шаленою популярністю, проте хтось її та й купував. Часопис розповідав про найновіші рішення райради, міські новини. Не цурався й вічних тем: зґвалтування, вбивства, розтління малолітніх та інші перчені штучки, які так подобаються пенсіонерам".

"Буковий кордон" – туристична стоянка в селі Перевальному між Сімферополем і Алуштою в Криму. Поставити намети можна безкоштовно. Поряд є джерела і дрова.

"Власник стоянки – спадковий лісничий, – ідеться у відгуку на сайті Suntime.ua. – Він розповів, що два ставки поряд – справа рук його діда. У 1930-х комуністична влада виділила йому трактор, яким він їх і розкопав".

Буковий аргумент – теорія, яку висунув польський ботанік Йосиф Ростафінський (1850–1928). Намагався вирахувати місце появи праслов'янських племен за тим, як у їхніх мовах називалися рослини.

"Певну породу дерева всі слов'яни називають однаково, – пояснював у праці "Про первинні садиби та господарства слов'ян у передісторичні часи" 1908 року. – Наприклад, у всіх слов'янських мовах знаходимо слово "береза". Це свідчить, що на їхній давній території росли берези. Інша річ – бук. Це слово також зустрічається в усіх слов'янських мовах. Однак слово buch є і в німецькій мові. Отже, воно було запозичене вже під час пізнішого переселення".

Сучасна крайня східна межа поширення бука йде від Калінінграда через Кременець до Одеси. Ростафінський вважав, що прабатьківщина слов'ян була розташована на схід від цієї лінії. Сучасні дослідники теорію спростовують. Ареал бука кілька тисяч років тому був значно ширший, ніж тепер.

Робота над зенітно-ракетним комплексом "Бук" розпочалася після постанови уряду СРСР на початку 1972-го. Перші випробування провели через сім років. Ще через два роки комплекс взяли на озброєння.

До складу ЗРК "Бук-М1" входять зенітні керовані ракети, командний пункт, станція виявлення і цілевказівки, самохідна вогнева установка і пускова зарядна установка. Здатний вражати маневруючі аеродинамічні об'єкти – крилаті ракети, літаки чи гелікоптери – на висоті до 22 км. Одна установка коштує $250 тис. На озброєнні в Росії є 350 "Буків", в Україні – 60.

"Комплексом "Бук" не можуть керувати самоучки й казаки, – писав після аварії малайзійського Boeing російський громадський діяч Дмитро Алешковський, 34 роки. – Це не рогатка. Це можуть бути тільки професійні військові, які пройшли навчання у військовому училищі. Бойовий розрахунок одного "Бука" – четверо людей – добре кваліфікованих спеціалістів. Їх не можна навчити ні за день, ні за місяць".

Віллем Бук (1879–1941) – естонський письменник. Дотримувався марксистських поглядів. Працював учителем, писав вірші й оповідання. У міжвоєнні роки жив у СРСР. Після окупації Естонії радянською армією на початку ­1941-го повернувся на батьківщину. Того ж року зник безвісти.

Бука Сука Дімка – нігерійський військовий діяч. Рік народження невідомий. ­1976-го організував напад на кортеж президента Муртали Мухаммеда. Той прийшов до влади вна­слідок перевороту рік тому, мав підтримку СРСР. Глава держави загинув. Вірні йому війська затримали заколотників. Буку розстріляли.

"Цікаво, як довелося б викручуватися радянському уряду, якби Бука Сука Дімка таки переміг, – пише портал "Вселенная – территория свободной стаи". – Уявіть передовиці в "Правде" та "Известиях": "Брежнєв нагородив Буку Суку Дімку орденом Дружби народів за зміцнення миролюбної політики". Напевно, радянські дипломати вже передчували, як дружно реготатиме народ над новим "союзником" або, навпаки, "поплічником імперіалістів". Але не склалося. Не всі були згодні, що нафтовими потоками в Нігерії почне керувати якийсь підполковник Дімка".

×