Кожна людина має заздрісників. Але ніхто не знає, скільки їх насправді. Якщо на початку життя мали заздрісника, а в кінці він став другом – ви пройшли великий шлях. А коли товариш стає ворогом – винні лише ви.
Уміти просити пробачення – велике щастя.
Коли батька забрали в Сибір, ми з мамою жили в 14метровій квартирці у бандитському районі Львова – Рогатці. Щоб уміти себе захистити, пішов займатися боксом.
З 16 років працював вантажником. Перша зарплата – 20 карбованців. Віддав мамі половину грошей – вона мало не зомліла від щастя.
13 років після другого розлучення жив сам. Виховував молодшого сина, учив із ним уроки. Всю хатню роботу робив, варив картоплю, супи.
Ніколи не думав, що закохаюся у майже 70. Ірина – це дарунок долі. Знав її 20 років. Вона запросила мене на каву, розповіла, що овдовіла. За півроку ми одружилися.
Кохання – це хімія. Коханих ми вибираємо за особливим, приємним нам запахом.
Найдорожче вино не смакує, коли п'єш сам.
Останній великий романтичний вчинок – вечеря на Ейфелевій вежі. Столики в тому ресторані замовляють за рік наперед. А мені треба було вже. Домовився через пресаташе України у Франції. Його з дружиною також запросив. За вечерею представив Іринку як мою майбутню дружину.
Із колишніми дружинами спілкуємося, у нас же спільні діти. Але не люблю розповідати, чому в нас не склалося. Це глибоко в мені.
Друзі можуть переходити у розряд знайомих. Одного разу ночував у хорошого товариша. Він відкрився мені. Показав записник з іменами і прізвищами жінок, з якими він спав. Я його не зрозумів. Якщо цей список потрапить у чиїсь руки, постраждає стільки хороших жінок. Це ницо й негарно. Дружити стало неприємно.
Державу визначає еліта: мистецька, наукова, технічна, військова. Якщо є еліта, то є й елітарний вид мистецтва – класичне. А не буде еліти – нічого не буде.
Мої патрони – Йосип Сліпий, Джакомо Пуччіні, Енріко Карузо. Якщо пройду життєвий шлях, хоч трохи подібний до їхнього, – буду певний, що недарма прожив.
Моя молитва на щодень: "Дай мені сили прийняти те, що я не в силах змінити, сміливість змінити те, що я можу змінити, і мудрість відрізняти одне від іншого".
У чоловіка має бути два чистих і випрасуваних носовички в кишені, пошитий на замовлення хоча б один костюм, десяток сорочок, стільки ж краваток і зручне шкіряне взуття.
Ніколи не брав хабарі. Коньяк, цукерки – це не хабар, а частунок. До мене в кабінет приходять у гості з солодощами. Коли я йду до когось – роблю так само.
Ми знаємо, що в сусіда хата біла і в сусіда жінка мила, а у мене ні хатинки, ані жінки. Сусід оре, сусід сіє, а у мене ані сіяно, ані орано. А як ти хочеш? Не сіяти, не орати і мати гарну жінку й білу хату?
Три речі Бог не дав людині. Ми себе не бачимо. Перше фото – невже це я? Ми себе не чуємо. Після першого аудіозапису – невже це мій голос? Ми не можемо дати собі ради. Тому потрібно мати хорошого друга.
Образити і принизити людину – не треба розуму. А от дати пораду, похвалити по заслузі не кожен зуміє. Коли я не буду шанувати вашу працю, ви ніколи не пошануєте мою.
Дурень вважає, що наймудріший. Але він ніколи не бачив себе збоку.
Мені знадобилося 12 років, щоб привчити людей не приходити в Оперний театр у шортах і майках.
Треба знати, що таке хліб. На землі є три типи людей, які споживають його. Перший – це людина голодна, вона їстиме й черствий. Другий – це людина сита. Вона обирає те, що хоче, не питає, скільки це коштує. Але є й третій тип – людина, яка знає, що таке зорати, посіяти, зібрати, змолотити, спекти й покласти на стіл. Для неї хліб – це цінність. Коли він приносить комусь радість – це найбільше щастя для людини, яка його спекла.
Досвід, який приходить з роками, – слухати людину, не образити її, допомогти.
Кожен просить у Бога: не хочу залишитися сам, краще я піду перший. Цього прошу й я.
2 
1
Коментарі
5