Екс-начальниця Фонду держмайна 53-річна Валентина Семенюк-Самсоненко приїхала на четвертий обласний фестиваль борщу в селі Якимівка Оратівського району Вінниччини. Зараз очолює Союз жінок "За майбутнє дітей".
Глядачі сидять на дерев"яних лавах. Валентина Семенюк — у першому ряду. Тримає 3-літровий термос, у якому везла борщ із Києва.
— Готувала за рецептом своєї бабці Палажки, — розповідає. — Щоби встигнути, встала о шостій. Мій борщ — зі всього домашнього. Тиждень тому поїхала в село до батька, мами (колишня чиновниця родом із села Заріччя Ружинського району Житомирщини. — "ГПУ"). Допомогла викопати картоплю. Зібрала квасолю, буряки, моркву, капусту. У моєму борщі прокипіла кісточка м"яса. Квасолю я замочила звечора. Бурячок та моркву нарізала великими шматочками — аби не пропадали вітаміни. Ніколи їх не пережарюю, а цибулю додаю сиреньку. У борщі немає томату — тільки свої помідори, я їх на тертушку тру.
Коли на сцені народні колективи починають співати, підвищує голос.
— Перед приготуванням прочитала молитву. Мама, перш ніж пекти хліб, молилася і мила свяченою водою руки. Коли варила борщ, у сім"ї ніхто не повинен був сваритися. Якось ми з братом побилися, а вона якраз розчинила на хліб. Коли це побачила — вилила тісто свиням. Сказала: "Хліб — це життя, а замішувати життя на злості не можна".
До Валентини Петрівни підходить чоловік у солом"яному капелюсі. Дає дерев"яну ложку і просить разом сфотографуватися.
Ти навіщо так зарання дітей до кухні привчаєш?
— Будучи секретарем райкому партії, весь час моталася по району. Пам"ятаю, у 1980-х приїхав перший секретар обкому партії до мене. Старшій Людмилі було тоді років 7, Ані 4. Обидві у фартушках, біленькими хусточками зав"язані. Я ліплю пиріжки, старша всовує їх у духовку, менша змащує яєчком. Він каже: "Слухай, шо ти робиш? Ти навіщо так зарання дітей до кухні привчаєш?" — "Ви ж самі мене затягнули на керівну посаду, от і мушу вчити дітей, бо часу не маю". Зате тепер зяті ними задоволені.
Удома Валентина Семенюк варить борщ кілька разів на тиждень.
— Це була перша страва, якою я нагодувала свого другого чоловіка Віталія (60-річний Віталій Самсоненко — співвласник страхового брокерського дому "Самсон". — "ГПУ"). Кажу: давай під"їдемо до джерела, води наберемо. Запросила його на борщ. Віталік сказав, що добрий, як у мами.
Начальник обласного Пенсійного фонду Микола Черненко, 59 років, купив на базарі в Немирові дерев"яну ложку.
— Заплатив за неї 5 гривень. Нормальна така ложка, без будь-яких узорів і витребеньок. Попробував нею 15 різних борщів. Найбільше сподобався із села Новоживотів Оратівського району. Цей борщ був зварений у день фестивалю, інші вже стояли. Там було 50 борщів. Усі попробувати не встиг, мусів їхати по роботі.
2 
1
Коментарі