9 Травня у Львові сталися сутички прихильників і противників радянської символіки. Напередодні народні депутати зобов'язали вивішувати червоний прапор Перемоги на державних установах. Хоча президент не підписав ці зміни до закону.
— Працювали на розкол країни і ті, хто ухвалював рішення про використання червоного прапора, і ті, хто зривав георгіївські стрічки, — коментує політолог Володимир Фесенко, 52 роки. — Розігріли агресивну частину публіки й запрограмували на 9 Травня такі події.
Що стоїть за бійками у Львові?
— Конфлікт навколо історії. Могли бути й політичні технології — відволікти увагу від соціальної політики чи продемонструвати "звірячий оскал українського націоналізму". Повна дурня приїзд до Львова з червоним прапором, який нібито символізує єдність України. Тільки провокатор може думати, що червоний прапор з'єднає країну. Але й агресивні та насильницькі дії "Свободи" — це також провокація.
Харківський губернатор Михайло Добкін заявив, що 22 червня приїде до Львова з ветеранами зі Сходу України, щоб вшанувати пам'ять загиблих. Що це означає?
— Краще шанувати пам'ять у себе вдома. Навіщо нав'язувати Львову те, що там не сприймають? Це може спровокувати нові конфлікти.
Чи можуть бути бійки на наступних масових акціях?
— Такий ризик є, якщо свідомо та заздалегідь нагнітати ситуацію. Добре, що цього разу не відбулося масових заворушень. Може дійти до кровопролиття. Правоохоронцям і керівникам "Свободи" варто розібратися з тими, хто організував напади на людей у Львові. З'ясувати, що це було — підліткова агресія чи свідома політична установка.
Чи можна очікувати арештів місцевих націоналістів, як було після пошкодження пам'ятника Сталіну в Запоріжжі?
— Можна, бо є підстави для розслідування, факти правопорушення. Використовували зброю, люди діяли агресивно. Це можна розцінювати як хуліганські дії.
2 
1
Коментарі
24