У п'ятницю українці стоять на Майдані 58-й день. Від 21 листопада минулого року тривають акції протесту. Вони починались як незгода з зупинкою євроінтеграції країни. Після розгону в ніч на 30 листопада студентів "Беркутом" протести стали радикальніші. Активісти час від часу пікетують резиденцію президента Віктора Януковича "Межигір'я" в Нових Петрівцях, маєток прем'єра та будинки урядовців.
Запитуємо в експертів, як змінився Майдан за цей час.
Володимир ЧЕМЕРИС, 51рік, правозахисник:
— По-перше, це вже не Євромайдан. Вимога підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом відійшла на другий план. Після побиття студентів "Беркутом" 30 листопада люди вийшли вже не за європейську інтеграцію. Відтак головна озвучена вимога — припинення порушення громадянських прав. Особливо стосовно свободи зібрань. По-друге, зараз відбувається такий собі клінч. Ми маємо нижнє, що представляє Майдан, та верхнє місто, що в урядовому кварталі. Ці міста живуть за різними законами. Жодне з них не може перемогти. Проте час грає на владу. Безрезультатне стояння може змусити людей розійтися.
Олег РИБАЧУК, 55 років, громадський діяч:
— Майдан починався з гаслом "Україна — це Європа". Він зібрався у відповідь на підступну зміну зовнішнього курсу. Майдан вимагав: "Янукович, підпиши. Азаров, не гальмуй". Це була основна вимога, поки жорстоко не розігнали студентів. Після цього люди вимагали відпустити невинно арештованих та знайти винних у побоїщі. Лише потім пролунали політичні гасла. Трансформація, що відбувається, свідчить, що Майдан став доросліший, згуртованіший. Він стоїть понад шість тижнів. Неприємним є той факт, що реальна причина його виникнення відійшла на другий план. Навіть приставка "євро" відпала.
Ще одна риса — Майдан став не партійною акцією. Він поступово перетворюється на союзника та конкурента опозиції водночас. Принаймні опозиціонери не можуть персоніфікувати Майдани з собою. Політики на кілька кроків відстають від ініціативи громадян. Їм доводиться перелаштовуватись.
Андрій КОКОТЮХА, 43 роки, письменник:
— "Банду геть", "Януковича у відставку" — це не гасла Майдану. Варто чітко розділяти Майдан політичний та Майдан як громадянський рух. Головне, що це не місце для стояння. Це вже відійшло. Політики мають вигукувати гасла, а Майдан сам по собі працює і без гасел. Він перетворюється на справжній громадянський рух солідарності. Люди самоорганізувались, утворили Автомайдан, ради.
Також є ще один важливий момент, що відрізняє сьогоднішній Майдан від учорашнього. Він зрозумів: той, хто сьогодні називається президентом — легітимний. Саме тому скинути його під час народного бунту, як румунського диктатора Ніколає Чаушеску, не можна.
Кость БОНДАРЕНКО, 44 роки, політолог:
— Майдан існував у два етапи: із 21 до 30 листопада та з 1 по 11 грудня (після того, як влада силою спробувала зачистити майдан Незалежності. — "ГПУ"). Зараз ситуація тліє. Перший зібрався заради євроінтеграції. Другий мав яскраве політичне забарвлення. Він міг бути результативним лише, якби його представники та керівники діяли абсолютно динамічно. Це мало розвиватись та демонструвати успіх, проте він нічого не отримав, нічого не здобув. На вулиці вийшла велика кількість людей, проте лідери Майдану не змогли це перетворити в політичні здобутки. Лише зараз розпочалися різні форми: поїздки Автомайдану, розмальовування парканів, розклеювання листівок. Майдан після грудня втратив запал. Сьогодні можна говорити лише про згасання. Ще Ленін казав, що революційні маси не можна довго тримати в напрузі: "промедление смерти подобно". Революція — це щось блискавичне, тому зараз не можна розраховувати на наростання протестних настроїв.
2 
1
Коментарі
48