"Росія — це дуже хитра, зухвала країна. Вона вже не єльцинська. Це він говорив: "Просыпаешься и думаешь, что ты сделал для Украины". Ці вже прокидаються і думають: що вкрасти в України", — каже нардеп-"регіонал" Володимир Ландік, 60 років.
Він виходить із зали засідань парламенту. У кулуарах на нього чекає журналістка його власного телеканалу "ІРТА". Бере коментар стосовно щойно ухваленого рішення про підвищення акцизів на алкоголь, тютюн та бензин.
Ландік пропонує нам піднятися на третій поверх Верховної Ради. Сідає на стільці у фойє. Каже, говоритиме українською — знає її з дитинства. Зауважує, йому і всій фракції соромно, коли з антиукраїнськими висловлюваннями виступають однопартійці Вадим Колесніченко та Михайло Чечетов.
— Мені дуже не сподобалася остання зустріч Медведєва із нашими олігархами. Вони хотіли качати туркменський, казахський газ через російську територію, а Росія сказала їм: "До побачення". Ми ж Росії ніколи не казали "до побачення".
Чи взагалі здатна влада говорити Росії категоричне "ні"?
— Якщо йдеться про газову трубу, то відразу і Микола Азаров, і Юрій Бойко (міністр палива та енергетики. — "ГПУ") заговорили по-іншому. Видно було, що ніхто трубу не віддасть ні в який консорціум. Якщо ми раніше казали, що подумаємо, то тепер — нічого не буде.
Чому так різко змінили думку?
— Бо це й питання грошей. На чому заробляли представники нафтогазового бізнесу — Фірташ та інші? На перепродажі газу. На цьому жив і "Нафтогаз". Як казала моя неграмотна теща: "Купити треба найдешевше, а перепродати найдорожче. Все інше — то не бізнес".
Як вирішити конфлікт інтересів російських та українських олігархів?
— Уже було сім зустрічей Януковича із Медведєвим. Чи ви думаєте, що їм хочеться попити пива і покататися на "Побєді"? Наша команда прийшла не на п"ять, а мінімум на 10 років. Ми працюємо на стабільність. Якщо навіть 100 гривень додати до пенсії, це буде не так помітно. А коли буде стабільна країна і ти знаєш, що цукор сьогодні за таку ціну і завтра буде за таку, тоді людина може планувати своє життя.
Що важливіше для виборців — матеріальне чи духовне?
— У нас є прошарок людей, які більше налаштовані на духовне. Їх одиниці — до 5 відсотків. Для інших ціна на газ, воду, телефон важливіша, аніж те, що ми ніколи не пустимо до Севастополя московський сапог. Знаєте, що таке Україна для наглої Росії? Ми ніхто. І вдруг — із Севастополя копняком! Та вони підуть на все, щоб бути тут із ржавими непотрібними мильницями. І ми розуміємо, що Росія знизила ціну на газ на 100 доларів тільки тому, щоб там залишитися. І я не дуже вірю, що вона нам дасть обіцяних 40 мільярдів.
Треба розбиратися не в судах, а між собою. Піти в ресторан, потиснути один одному руку. Винні всі
Для чого так беззастережно робити ставку тільки на Росію, ігноруючи Європу?
— Хіба ми за часів Ющенка не протягували руки і ноги Європі? І що? Отримали те, що наших громадянок-гастарбайтерів роздягали догола, як вони поверталися з Італії. Ви спробуйте отримати візу в Іспанію або Німеччину. Із вас вип"ють всю кров. Тому ми повинні до них повернутися тим місцем, яким до нас повернулася Європа.
Росії теж не потрібна сильна Україна. Але коли ми будемо сильними, нас покличуть і в Європу, і в Америку, і в Африку.
Що Україна має взяти від Заходу?
— Треба у них вчитися. 2006 року я був у Феодосії, коли ми не пускали американців проводити навчання. Що ми тільки їм не робили. Навіть каналізацію перекрили. Але потім я їздив у кримський степ, де повинні були відбутися навчання. Подивився, що американці роблять на пустій землі. Стоїть здоровенне приміщення — інтернет-кафе! У нас тоді ні "блютузів", ні "вай-фаїв" не було. Спитав, як збираються працювати. Показали супутник — таку маленьку тарілочку. Навіть туалети в них були не хімічні. А як вони вдягнені, яка техніка!
Опозиція закидає, що президент Янукович поки що нічого путнього не зробив. Наскільки це справедливо?
— Тут лакмусовий папірець — наш "космонавт" київський мер Черновецький. Раніше влаштовував бойкоти, крутив усім дулі, — Ландік розводить руки в різні боки й показує дулі. — А зараз почав сміття вивозити, машини прибирає. В чому справа? Бо у парламенті є більшість. Юля не могла його зняти. У нас таке не проходить. Ми за хвилину можемо йому вибори на завтра призначити.
Чому президент так довго не їхав на Західну Україну?
— Треба було підготуватися. Я маю на увазі не людей, а пропозиції. Влада ж хоче приїхати не просто з подарунком — нате вам хліба або м"яса. А щоб це було цікаво і ефективно для всіх.
У чому різниця між Сходом і Заходом України?
— Подивіться, як на Сході працює сталевар, машиніст. Це жахливі умови. Він заробляє 200–300 доларів. А вуйко каже: "Щоб я за такі гроші так працював?! Я піду до поляка, нарубаю йому дров, він мені дасть 100 долярів, я ще до нього схожу". Це такий менталітет. Ми хотіли запустити в Івано-Франківську завод "Норд". Але ледве ноги звідти унесли. Возили туди паровозами своїх людей, бо тамтешні не хотіли працювати. Хоча зарплату давали, як у Донецьку.
Працювати повинні всі. Треба закривати кордони і виробляти власний продукт, будувати ферми. Ми намагатимемося це за 10 років зробити. Може, й більше часу знадобиться.
На виборах Віктор Янукович обіцяв швидкого покращення життя, але доки ми маємо самі поступки Росії та бійки в парламенті.
— Все, що обіцяв президент, буде зроблено. Що стосується бійки 27 квітня, то всі, з ким я розмовляв, кажуть, що це неправильно. Навіть ті, хто штовхався і бився. І треба розбиратися не в судах, а між собою. Піти в ресторан, потиснути один одному руку. Винні всі, і не повинно бути ніяких переслідувань.
Чи проголосує коаліція за зняття депутатської недоторканності з учасників бійки ""нунсівців"" Гримчака та Парубія?
— Ми не дамо на це згоду. Всі ж розуміють: якщо робитимемо прецеденти, то це вилізе нам боком. Ящик Пандори відкрив ще Луценко, який бездоказово кричав, що той убивця, а той — ще хтось. Скільки після 2005-го порушували проти нас справ — по Кушнарьову, Тихонову. Мене тягали у Луганську.
Кримінальні справи проти Парубія, Гримчака і Тимошенко — це помста за 2005 рік?
— Було б краще, якби всі отримували по заслугах, коли ще були на посадах. От є у нас закрома Родіни. Ну як воно називається?
— Держрезерв, — підказує помічниця.
— Так, Держрезерв. Розповідають, що там пусто, вкрадене все. Навіть ворота познімали і продали. Це ніхто не знає і не бачив? Треба знаходити, хто це зробив, хто давав команду.
Коли краще провести місцеві вибори?
— 31 жовтня. На фракції ми говорили, що варто провести місцеві вибори спочатку по змішаній системі, а потім, можливо, й зовсім прибрати партійні списки. Теперішня коаліція це підтримає. Далі хочемо, щоб місцеві і парламентські вибори були в один день раз на п"ять років. І не треба смикати країну.
Яких помилок припустилася влада за три місяці свого правління?
— Можливо, десь когось не так призначили.
Володимир Ландік із дружиною-домогосподаркою виховали сина Романа. Йому зараз 35 років. Він депутат Луганської міськради.
— Син живе в Луганську, їздить на "бентлі", куплене за власні кошти (базова ціна англійського авто "Бентлі Контінентал" — 230 тис. євро. — "ГПУ"). Мешкає окремо, хоч прати одяг привозить нам.
"У мене брат — олігарх"
Володимир Ландік родом із міста Часів Яр на Донеччині:
— Йосип Кобзон — мій земляк. Він довго приховував, що народився у цьому невеликому місті. Мабуть, соромився. Казав, що з Краматорська. А вже пізніше зізнався.
22 роки Володимир Ландік служив в управлінні з виконання покарань у Луганській області. Після звільнення в запас пішов у бізнес. Його рідний старший брат, нардеп-"регіонал" Валентин Ландік, очолював завод холодильного обладнання "Норд". До 2006-го Ландік-молодший керував у Луганську фірмою "Норд Сервіс". Зараз йому належать місцеві телекомпанія ІРТА, газета "Вечерний Луганск" та інтернет-сайт "ІРТА-ФАКС".
— У мене бізнес невеликий, — каже Володимир Іванович. — Це брат у мене олігарх, мільярдер.
2 
1
Коментарі
16