80% українців не довіряють вітчизняним судам, свідчать соціологічні опитування. Судова реформа, задекларована нинішньою владою, не приносить результатів. Але в Об'єднаній опозиції "Батьківщина" переконані: зробити судову систему незалежною й повернути довіру українців — можливо.
Перше, що збирається зробити опозиція — внести суттєві зміни в нещодавно прийнятий Кримінально-процесуальний кодекс. Наприклад, значно розширити суд присяжних.
— Він має складатися з 12 присяжних і трьох професійних суддів. Ідеться про справи щодо злочинів проти основ національної безпеки, а також за які передбачене покарання на термін ув'язнення більш як 10 років, — розповідає 38-річний Арсеній Яценюк, голова ради Об'єднаної опозиції "Батьківщина". Крім того, справи щодо вищих посадових осіб має розглядати апеляційний суд у складі п'яти суддів.
Опозиція представила експертам основні засади своєї програми з реформування правової системи. Багато уваги приділили незалежному від інших гілок влади фінансуванню судової системи та відповідальності суддівського корпусу.
— Незалежність фінансування судової системи — є запорука незалежності суду як такого. Якщо ми не створимо постійно діючий механізм незалежного фінансування судів, то судді будуть завжди заглядати в рот або прем'єрміністру, або органам місцевої влади, — говорить Арсеній Яценюк.
— У нас немає іншого виходу, як провести повну заміну суддівського корпусу. При цьому процес обрання суддів має бути прозорим, публічним, на підставі конкурсу, — додає нардеп-"бютівка" 44-річна Олена Шустік.
Окрема роль у судовій реформі від Об'єднаної опозиції відводиться Верховному суду. Йому будуть повернені функції найвищої судової інстанції, і він візьме на себе ще й повноваження Конституційного суду.
— Ми вважаємо, що такий орган, як Конституційний суд, повинен бути ліквідований. Він дискредитував себе, — каже Арсеній Яценюк.
— Багато того, що є в програмі, заслуговує на безсумнівну підтримку: стосовно реформування прокуратури, суду присяжних, адекватного фінансування судів, деполітизації судових процесів, — зауважує голова Центру політико-правових реформ 47-річний Ігор Коліушко. — У традиції країн континентального права мати окремий Конституційний суд. Я б виступав не за його ліквідацію, а за зміну порядку формування.
Погоджується з ним і колишній голова Верховного суду Віталій Бойко. Мовляв, ліквідувати Конституційний суд пропонували ще 1995 року, і повертатися до цього не треба.
— Якщо ми не змінимо ставлення суспільства до суддівського корпусу та його до своєї посади, корупції, нічого не зміниться. Проблема не в тому, які закони приймати, а в тому, як їх виконують, — підсумовує "бютівець" 45-річний Сергій Власенко.
Коментарі