—?Ой, забув, чого прийшов, — каже 71-річний Іван Пантелеймонович. Має довгу сиву бороду й червоний ніс. Підтанцьовує під пісні Тараса Чубая, що лунають із колонок. Від нього тхне перегаром. У середу вранці він стоїть під Київрадою на Хрещатику. — Заради чого ми вийшли?
—?Справедливости! Чтоб совесть у них проснулась, — показує на вікна мерії Катерина Василівна, 71 рік. Руки ховає в кишені, на вулиці холодно. — Современная власть нам не подходит. Мы хотим, чтоб пенсию увеличили, жить стало лучше. Чтоб нормальная власть была, народная. Выборы должны быть.
—?Но революции нам не надо, — додає інший літній чоловік.
—?Да. Но дальше так жить невозможно. Пенсия 1100 гривен. Квартира 400 гривен в Днепровском районе, лекарства — 400–500. На продукты остается 200 гривен в месяц. Это нормально? Хотя бы 2,5 тысячи дали. Чтоб могли нормально одеться, питание было бы приличное. Иногда есть нечего, холодильник отключен. Спасибо, соседи добродушные: у них село есть, то одна картошку несет, другая — яблоки. Вкус мяса и масла забыла. Вот на мне курточка — соседка отдала, сапожки потертые — внучка. Таких, как я, — миллионы. Все достало. 22 года у нас одни балачки.
Катерину Василівну оточують кількадесят людей пенсійного віку, слухають. Потроху на площу прибувають жителі різних районів Києва з прапорами та плакатами. Перед входом до будівлі за металевими секціями стоять "беркутівці". Їх кількасот. Двері до будівлі зачинені, з відкрученими ручками. Усередину нікого не пускають. Напередодні опозиціонери заявили, що не дадуть засідати депутатам Київради, повноваження яких закінчилися в червні. Протестували 11 липня та 19 серпня, билися з правоохоронцями.
—?У Києві 29 тисяч членів "Батьківщини", а вони три года водять за бабло бабушок і дєдушок, — обурюється один із колишніх депутатів столичної ради. — Це опозиція, бл… дь? Та обдзвоніть своїх людей і хоч нагадайте, що ви є. О, майбутній мер іде! — вигукує до нардепа-"свободівця" Андрія Іллєнка. — Привіт!
Двоє жінок похилого віку розгортають плакат: "Опозиція — не блокуйте виділення коштів чорнобильцям та афганцям".
—?Прийшли, щоби був порядок, а Київрада робила, — пояснює 75-річна Ольга Давидівна. — Нас прислали з жеку. Може, колись пайок дадуть.
Нардепи Андрій Мохник, Андрій Іллєнко та Володимир Яворівський підходять до паркана біля центрального входу, просять міліціонерів пропустити їх. Ті мовчать.
Депутати із кількома десятками молодих чоловіків прямують до бокового входу. Тут у два ряди стоять "беркутівці". Перед ними — шеренга міліціонерів. Із десяток обранців пускають за огородження, але далі хід блокують.
—?Пропустіть народних депутатів! — кричать їхні помічники.
Юрба напирає. Дехто натягує на обличчя чорні маски.
—?Там бійка! — вигукують із натовпу.
Кілька чоловіків біжать до центрального входу. Тут мітингувальники навалюються на паркан, виривають по секції з рук міліціонерів. Кидають на сходи. "Беркутівці" вишиковуються в сім рядів.
—?Подстілки Януковича! — кричить на них жінка у рожевому береті. — Витягуйте їх по одному, як гнид!
На підмогу поспішають іще зо 50 бійців "Беркута". Починають штурхати людей. Прискають газом.
—?Де депутати? Сцикуни! — хтось гукає.
У юрбу летять кілька димових шашок. Площу затягує білий дим. Натовп відступає. За 10 хв. знову навалюється. Троє міліціонерів несуть на руках непритомного "беркутівця". В нього на обличчі кров. Садовлять його на тротуар. Їх обступають люди.
—?Це тобі, с… ка, за те, що ти мене пиз… в, — бігає біля бійця літній чоловік у шкірянці й чорному кашкеті.
Поряд на пластмасовий стілець саджають члена політради "Свободи" Юрія Ноєвого. У нього юшить кров із носа. Ноєвий відкидає голову назад. Жінка затикає ніздрі серветками. Вони вмить наливаються червоним.
Кількох "беркутівців" висмикують із першого ряду. Котять вниз сходами. В одного виривають кийка і б'ють по спині.
Молодий чоловік у зеленому капюшоні та з рюкзаком ходить біля "Беркута". Декому рукою б'є по склу шолома:
—?Нюхайте газ, дєткі! Це — революція!
Правоохоронці не реагують. Лише один зривається:
—?Убери свои руки! Сейчас в… бу!
—?Ты на службе! Закрой свой вонючий рот! — кричить жінка.
Чоловік років 50 декламує правоохоронцям вірша із матюками про президента.
Бійка припиняється. Перед присутніми на сходах стають народні депутати. Лідер фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк каже, що звертатимуться до Віктора Януковича, аби в Києві призначили вибори.
—?Ну всьо, Сєня пропіарився, — посміхається один зі "свободівців".
О 10.35 мітинг завершується. Тривав понад годину. Співають гімн.
—?Через такі провальні акції нівелюється роль вулиці, — зітхає "ударівець" 33-річний Сергій Каплін. — Очевидно, забагато ми їх провели. Сумно за недопрацювання і дилетантство.
Яценюк із нардепами їдуть до райвідділку міліції, куди відвезли чотирьох протестувальників. Щодо них порушили справи за дрібне хуліганство й непокору правоохоронцям. Людей відпускають. Одного везуть до лікарні з підозрою на струс мозку.
У цей час у Київраді чотири поверхи охороняють міліціонери. Ліфти вимкнені. За 3 год. провладні депутати розглядають 119 питань, зокрема передають прокуратурі й міліції кілька комунальних приміщень, дають дозволи на будівництво.
Опозиції треба вийти з телевізора
—?Невизначена ситуація може тривати до виборів президента 2015-го, — вважає політолог 43-річний Сергій Таран. — Наші громадяни дуже гарно можуть захищати власні інтереси. Киянин візьме вила, коли забиратимуть його квартиру. Але не піде на мітинг, якщо забиратимуть ціле місто.
Урок для опозиції: говорити з людьми треба напряму, а не з екрана телевізора.
2 
1
Коментарі
1