Голодування на підтримку екс-прем'єра Юлії Тимошенко розпочали її прихильники у Львові. У центрі міста біля пам'ятника Тарасові Шевченку встановили п'ять наметів. Тут ночують у спальних мішках на туристичних килимках.
Офіційно про голодування в середу заявили п'ятеро: львів'яни Роман Ілик, Олександр Малиновський, Стефан Сим, Роман Пилип'як із Дрогобича та Іван Стецькович з Яворова. Усі — члени "Батьківщини". На ліве плече пов'язали білі хустини з символікою партії. Одягнені в спортивні костюми. До них долучаються на день-два й інші люди.
— Я виступив з ініціативою так званого солідарного голодування, — каже керівник обласної парторганізації 48-річний Роман Ілик. — До нас може приєднатися будь-хто з партійців, кому дозволяє здоров'я. Маємо намір стояти, доки голодуватиме Юлія Володимирівна. Тим більше, досвід є — два роки тому проводив аналогічну акцію, коли "Батьківщину" не допускали на вибори до місцевих рад. Знаю, що найважче на п'ятий-шостий день.
— Їхали б у Київ, але Янукович перекрив усі дороги. Нема квитків ні на поїзд, ні на автобус. На самольоти, кажуть, теж не продають, — говорить Параскевія Люберець, 61 рік.
У четвер по обіді вона роздає партійні газети "Батьківщини". На вулиці сонячно, але активістка в теплій кофті та старому плащі.
— Дайте плакат с голой Юлькой, — просить чоловік в олімпійці. — Ви що, не розумієте, що вас дурять? Вона ж навіть аналізи здавати не хоче, тільки розказує, що хвора. А хто бачив синці після побиття? Ми не лохи, на таке не поведемося.
Параскевія Федорівна крутить пальцем біля скроні й відвертається. Розповідає, вступила в партію Юлії Тимошенко 12 років тому.
— Як почула, що Юля голодує, зразу побігла сюди. Вчера пообідала зупкою — і більше не їм. Маю дві булочки в сумці, але візьму їх, хіба коли вже з ніг буду падати. Ночувала в палатці. Спала годину чи дві, не більше.
64-річний Богдан Труш підносить ще стос газет.
— Відколи Юлю посадили, 12 разів до Києва на мітинги їздив, — говорить Богдан. — Потому шо яка б вона не була, вона є жінка, мати. У мене пенсія — пошті 1,5 тисячі. За Юлі люди те саме заробляли. Але на базарах всьо дешевше було. А зараз шо? Шинка 60 гривень. І це ще добре вважається. Я тоже вчора їсти перестав. Моя родина ще гірше зла, як я. Жінка була би разом зі мною, але внука в школу треба збирати.
— Думаю, протримаюся три тижні, — каже письменник Стефан Сим, 59 років. — 1996 року їздив у Білорусь на 10-річчя Чорнобильської аварії. Тоді Лукашенко пустив міліцію на 100-тисячний мітинг. 300 хлопців і дівчат арештували. Серед них виявилися і 10 наших українців. У знак протесту ми оголосили голодування біля президентського палацу. Не їв 10 днів.
2 
1
Коментарі
1