Екс-міністру внутрішніх справ 46-річному Юрієві Луценку загрожує 10-річне ув'язнення з конфіскацією майна. Звинувачення — "зловживання службовим становищем працівником правоохоронних органів".
— Мова про те, що, будучи міністром, він підписав документ про продовження оперативно-розшукових заходів у рамках розслідування отруєння Віктора Ющенка, — пояснює Ігор Фомін, адвокат Луценка. — Раніше була очна ставка з одним із оперативних працівників, а у вихідні порушили кримінальну справу щодо Юрія Віталійовича.
Луценка затримали в неділю по обіді біля його будинку на вул. Старонаводницькій у Києві. Він вигулював кокер-спанієля Сера Конті Себастьяна. З екс-урядовцем був його син:
— Батько вийшов із будинку прогулятися із собакою. Зайшов за ріг — там не знімають камери спостереження. З мікроавтобуса вискочили працівники прокуратури та 11 бійців "Альфа" СБУ. Затримали батька, посадили в мікроавтобус і кудись повезли.
Екс-міністра доправили до слідчого ізолятора Служби безпеки у пров. Аскольдовому. Туди адвокат відвіз йому светр, зубну щітку та капці. Наступного дня почався суд.
О 10.30 під'їжджають два міліцейські автобуси із увімкненими мигалками. Припарковуються біля дверей Печерського суду. Працівники СБУ в бронежилетах, масках і касках виводять Луценка. Руки — в наручниках. Обличчя червоне. Він без окулярів.
— Що він такий пом'ятий? — перемовляються в натовпі.
Луценка садять за ґрати у залі суду. Засідання веде суддя Марина Пілаєва. Туди пускають представників лише трьох телеканалів. У залі Луценка чекають дружина Ірина, нардепи-"нунсівці" Юрій Гримчак, Тарас Стецьків, Олесь Доній, Володимир Ар'єв та Ірина Геращенко.
Під стіни сходяться близько сотні прихильників "Народної самооборони". Тримають партійні прапори. Кричать: "Юра, ми з тобою!", "Свободу Луценку!"
Засідання триває близько 2 год. Юрія Луценка арештовують на два місяці. Віддати його на поруки суд відмовився. У захисту є три дні, аби подати апеляцію.
Доки колишній урядовець у залі, людей під судом більшає.
— Литвина треба саджати, а не Юру, — говорить жінка. — Литвин — організатор того, що бюджет за півгодини протягли.
— Або цих гамнодавів, які на кнопки в залі тиснуть, — відгукується інша.
Одна з присутніх приїхала з Чернігова.
Із суду виходить брат екс-міністра — Сергій. Жінка кидається йому на шию, цілує і плаче:
— Передайте Юрику прівєт.
— Обов'язково, — відказує Сергій Луценко.
Близько 11.00 біля головного слідчого управління Генпрокуратури на столичній вул. Борисоглібській збираються кількадесят пенсіонерів. Тупцяють. Перемовляються кілька жінок і чоловік. Прийшли виступати проти арешту Луценка.
— Чого це його затримувала група з 10 чоловік? Він що, злочинець? У нас он бандити ходять спокійно по вулицях — і нічого. А тут конвой, — обурюється протестувальниця.
— Та справа навіть не в Луценку. Влада дивиться на нашу реакцію, — говорить до неї військовий пенсіонер Павло Аніськов, 41 рік. — Якщо суспільство пасивно реагуватиме на подібні дії, все закінчиться тим, що влада ще більше нахабнітиме. Вони пробують створювати російську модель — заводити кримінальні справи на не потрібних їм людей.
Підходить нардеп-"бютівець" 45-річний Андрій Павловський у хутряній шапці й теплих рукавицях:
— Іде намагання залякати опозицію, аби ніхто не доносив людям правду. До влади прийшли донецькі "бєзпрєдєльщики", тому можна очікувати всього. Не виключаю і найгіршого варіанта, коли лідерів опозиції пересаджають.
Об 11.10 приїжджає "нунсівець" Олесь Доній, 41 рік.
— Після того як затримали Луценка, ми з депутатами вирішили влаштувати тут пікет. Бо те, що відбувається, — це початок створення репресивного механізму в країні.
Довкола політика збираються люди. Уважно слухають.
— Майдан! Майдан! — кричать із натовпу.
Доній зітхає.
— Що нам робити? — запитує чоловік пенсійного віку.
— Треба, щоб акції були постійно. Бо по одному просто роздавлять. Сьогодні Луценка, завтра — Тимошенко, — відповідає нардеп.
Коментарі
3