Рік уряду Гройсмана: зростання тарифів, мінімалка - вдвічі, латання доріг

6

Минає рік роботи Кабінету міністрів під керівництвом прем'єр-міністра Володимира Гройсмана.

Gazeta.ua нагадує, чим запам'ятався уряд.

 

"Ганьба всім тим, хто за 24 роки не дали людям жити по-людськи. Те, що ви тут бовтаєте, це ганьба. Я вам покажу, що таке управління державою", - сказав Гройсман народним депутатам перед голосуванням за своє призначення 14 квітня 2016-го.

Тоді за нього проголосували 257 парламентаріїв. До нового уряду увійшли 6 віце-прем'єрів та 16 міністрів. Міністра охорони здоров'я не призначили досі. Його обов'язки виконує колишня волонтерка Уляна Супрун. До Гройсмана Кабміном 2 роки керував Арсеній Яценюк.

У травні уряд затвердив план першочергових кроків. Це - макроекономічна стабілізація, сприятливі умови для бізнесу, верховенство права і протидія корупції, підвищення якості державних послуг, відновлення безпеки громадян.

Подорожчання газу і тарифів

У квітні минулого року Кабмін вирішив встановити єдину ціну на газ для населення і промисловості. Цього вимагав Міжнародний валютний фонд. Ціну на блакитне паливо підвищили удвічі. Уряд скасував соціальну норму, яка передбачала споживання 1200 кубометрів газу за пільговою ціною в 3 600 грн. Газ подорожчав до 6 879 грн за тисячу "кубів".

"Дешевий газ, який держава компенсувала, продавали за комерційною ціною списуючи його на потреби населення. Ці оборудки зробили багатьох відомих людей у нашій країні мільярдерами. Але від того українець не став багатшим", - пояснив прем'єр.

Водночас, із підвищенням цін на газ зросли тарифи на тепло. Вартість централізованого опалення піднялась з 534 до 1043 грн за 1 Гкал. Таке "зростання" уряд компенсовує громадянам субсидіями.

"Людоцентричний" бюджет

21 грудня 2016-го Верховна Рада ухвалила запропонований урядом бюджет на наступний рік. 274 парламентаріїв проголосували "за" о 04:52.

На оборону спрямували 64 млрд грн, на правоохоронні органи - понад 46 млрд грн, соціальну політику - 167 млрд освіту і науку - понад 70 млрд. Охорона здоров'я отримає понад 62 млрд грн, аграрний сектор - 8,2 млрд.

"Це людоцентричний бюджет. Ми забезпечимо видатки на оборону, масштабно будуватимемо дороги, підтримуватимемо аграрний сектор, підвищимо зарплату вчителям на 50 відсотків, на 30 - лікарям, 6 мільярдів виділимо на ліки. Продовжимо децентралізацію. Слава Україні! Успіхів. Ура!", - заявив тоді Гройсман.

Мінімалка в 3200

 

Із 1 січня мінімальна зарплата зросла вдвічі - до 3200 грн. Прожитковий мінімум став 1544 грн. Із травня він становитиме 1624 грн, із грудня - 1700 грн. Також уряд підвищив зарплати вчителям і лікарям.

З нового року зарплата дільничного лікаря-терапевта вищої категорії зросла від 4940 до 8475 грн з надбавками, а вчителя - від 5266 до 6841 грн.

Гройсман заявив, що з підвищенням мінімалки зростає число робочих місць і зменшується кількість безробітних. Загалом відбувається "детінізація" економіки, а кількість підприємців збільшується.

Публічні закупівлі

З 1 серпня минулого року Україна повністю перейшла на електронні державні закупівлі через систему Prozorro. Об'єм такого ринку оцінили в 250 млрд грн на рік.

Прем'єр похвалився, що завдяки такій системі вдалося заощадити минулоріч 8 млрд грн бюджетних коштів.

Ліки безкоштовно

З 1 квітня хронічно хворі отримуватимуть безкоштовні ліки, заявив прем'єр у відео-зверненні. Йдеться про хворих на цукровий діабет другого типу, бронхіальну астму і гіпертонічну хворобу. Також Гройсман обіцяв, що на безкоштовні ліки в області перерахують 500 млн грн.

Прем'єр навіть прогулявся аптеками, аби перевірити готовність до програми "Доступні ліки".

Децентралізація

 

Рік уряду запам'ятався реформою децентралізації. Влада задекларувала передачу окремих повноважень та бюджетів від державних органів місцевим радам. Як наприклад, шкільну освіту, охорону здоров'я, освітлення вулиць та стан доріг.

У країні вже з'явилися 366 об'єднаних територіальних громад, у яких мешкають 3,12 млн українців. Загальний розмір міжнародної допомоги на цю реформу оцінили в $500 млн.

Прем'єр похвалився, що програма децентралізації принесла до бюджету областей 48 млрд грн. Назвав децентралізацію "реформою, якою пишається" і пов'язав її з економічним зростанням.

Блокада Донбасу

У лютому на позачерговому засіданні Кабмін оголосив надзвичайний стан у енергетиці. Кажуть, вугіллю з окупованої території немає альтернативи. Цьому передувала блокада залізничних колій колишніми військовими, учасниками АТО й народними депутатами. Там накопичилося 240 тис. т вугілля антрацитової групи.

 

"Блокада - це злочин. Вона призведе до зупинки металургійних підприємств, - заявив прем'єр. - Інакше, як підривом економіки, це назвати неможливо".

Після різких заяв президента і прем'єра РНБО прийняла рішення "Про невідкладні заходи щодо нейтралізації загроз енергетичній безпеці України та посилення захисту критичної інфраструктури". Йдеться, що уряд не виконав рішення 2014–2015 років. Він мав забезпечити постачання вугілля з різних джерел. І переобладнати електростанції й теплоелектроцентралі під вугілля газових марок. Уряд має невідкладно реалізувати ці зав­дання.

Мільярди на розвалені дороги

"95 відсотків доріг розвалені. Не треба мені пояснювати, що немає грошей. Гроші є", - заявив прем'єр на одному із засідань уряду у березні. На ремонт доріг Кабмін спрямував 30 млрд грн.

 

Не раз Гройсман обурювався халатністю дорожників, які латають ями на автошляхах. Пообіцяв вирішити всі проблеми в "середньостроковій перспективі".

Халтурщиків на дорогах – виводимо з робіт! Давайте перелік тих, хто робить неякісно, ми зробимо їх "популярними" на всю країну.

— Volodymyr Groysman (@VGroysman) 12 апреля 2017 г.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки обіцянок виконав Кабмін за рік (інфографіка)

×