32-річний львів'янин Святослав Літинський судиться з компанією "Самсунг" через відсутність на техніці маркування українською мовою. Суд першої інстанції відхилив його позов, і зараз чоловік готується до нової тяганини.
Зустрічаємось зі Святославом біля університету імені Івана Франка. Надворі спека, запрошує у автомобіль, вмикає кондиціонер. В салоні написи англійською.
Що стало причиною вашого судового позову до компанії "Самсунг"?
Я через інтернет купив пральну машинку "Самсунг". Про мову маркування там нічого не писали, але я подумав, що все відповідає чинному законодавству. Коли техніку привезли додому, побачив написи російською. Ще при вантажниках зателефонував у компанію "Самсунг Електронікс-Україна", попросив вислати мені змінну панель, чи хоч наклейки. Відповіли, що не ввозять. Тоді написав листа на електронну пошту. Там пообіцяли, що скоро такі пральні машинки з'являться, але ще немає. Потім я звернувся до депутата-мажоритарника по своєму окрузі й йому "Самсунг Електронікс-Україна" відповіла, що написи на панелі — то не маркування. Зрозумівши, що я не доб'юсь правди самостійно, вирішив подати до суду, вимагаючи компенсувати 5 гривень матеріальних витрат, які я отримав, транспортуючи машинку до магазину, й 100 гривень моральних витрат за те, що така велика і знана компанія мене розчарувала й розбила мої надії.
Ви не розумієте російську мову?
Я розумію англійську, голландську, німецьку, білоруську, польську, російську, як іноземні мови. А рідною є українська. За течією може пливти навіть мертва риба, а проти течії - людина з хребтом. Просто це вже дістало. До прийняття мовного закону Ківалова-Каліснічєнка питання стояло гостро, але терпимо, а тепер уже аж розривається.
Чи мали ви подібні випадки, як із "Самсунгом"?
Колись купив з Києва через інтернет домофон. Він також був з російським маркуванням. Я зателефонував до їх секретаря й за тиждень отримав такий же домофон з українським маркуванням. Був випадок з відсутністю інструкції до кондиціонера українською, прислали кур'єром за 4 дні після звернення.
Відчували якісь сумніви перед поданням до суду?
Так. Думав, що то робити, всюди нас копають, а ми втираємося і йдем. Дуже мені допомагала активна позиція групи "И так поймут" і "Дорожнього контролю". Якщо тебе десь б'ють, то можна туди не ходити, а можна піти й вирішити питання. Дійшов до того, що треба вирішувати проблему. Є й інші люди, які через суди добиваються отримувати інформацію українською мовою. Це безпосередньо питання поваги виробників до нас. Плюс мене дружина та рідні підтримали. Жодного заперечення не було.
У суді самі себе представляли?
Так, я уже колись судився через розбитий умивальник з перевізниками, тоді сам себе представляв. Зараз теж сам йшов. Тільки знайомі допомагали оформити позов з відповідністю до законодавства. Але після набуття справою розголосу знайшлись юристи, які готові захищати мої інтереси безкоштовно, це Адвокатське об'єднання "Пашковський, Яцишин та партнери".
Як відбувалось саме судове засідання?
Першого судового засідання не було, бо не приїхали представники "Самсунгу". Друге відбулось, але дивно. Суддя зачитала нам наші права, повідомили, що ми можемо додати до відповідачів інших осіб, збільшити чи зменшити свої вимоги. Коли ж ми захотіли додати до відповідачів "Самсунг Електронікс Корея", нам у цьому відмовили. А третє судове засідання відбулось дуже скоро: приїхали люди з Києва, суддя сказала, що я позвався до неналежного відповідача, й усе. Крім того, вона, без залучення експерта, всупереч законодавству визначила, що написи на товарах не є маркуванням, а є елементом дизайну, ображала мою честь і гідність, говорячи, що я ту пральну машинку до магазину ніс руками або віз візочком, а це 60 кілограм. Вона була упередженою. Зараз готуюсь до апеляційного суду. Апеляція відбудеться 16 вересня цього року о 14.00 годині в апеляційному суді Львова, що на площі Соборній, 7, суддя Бойко.
Але ж у автомобілях є написи іноземними мовами.
Тут англійська. Скільки у нас було воєн з Англією? Скільки англійців розстріляло українців за українську мову? Скільки вони голодом виморили українців виключно за національною ознакою? Яка країна зараз зазіхає на геополітичні свободи України? Англія? Ні. А центральний офіс "Самсунгу" в Україні розташований у Києві, й, підозрюю, підпорядковується Москві. Вважаю, що Україна й надалі продовжує бути колонією Москви. Треба звільнятись від цієї залежності.
А машину я купував уже вживану, а не з салона й висувати претензії було б недоречно. А якби купував від виробника, то звичайно я б просив українське маркування.
Тобто ви боретесь виключно проти російської мови?
Я борюсь ЗА українську мову. Просто елементарно хочу, щоб мене поважали. Згідно законодавства я маю право отримувати інформацію українською мовою, цього я й добиваюсь.
Навчатимете дітей російської мови?
Я маю двох синів: 2 рочки й 6 місяців — Владислав і Ростислав. Старший дивиться мультики українською, польською й англійською мовами. Наразі не збираюсь дітей вчити російської, але в майбутньому може перегляну свою позицію. До прикладу, донька моєї сестри має 9 років і не знала російської. Її спеціально вчили, бо це одна з широко розповсюджених мов. Наразі мені здається, що доречнішим є вивчення китайської. У Львові є усього 5% російськомовних шкіл і від 6 до 9 % російськомовних людей.
Чи читаєте російськомовну літературу, або переглядаєте фільми?
Фільми ні, бо немає потреби. Зараз легко можна подивитись кіно українською або англійською. З російської літератури люблю сучасних авторів, до прикладу, Пєлєвіна. Але чув, що він є українофобом. Та у творах це не проявляється.
Якщо на вулиці хтось звертається російською, то запитую чи людина розмовляє українською, звідки вона. Якщо з України, то розмовляю українською. Нехай практикують і вивчають.
Хочете, щоб в Україні все було українізованим?
Я виходжу з того, що 70% громадян України, згідно з переписом населення, вважають українську рідною. Пральних машинок "Самсунг" українською мовою є 0%. Я би бачив правильним, щоб хоча б 70% машинок мали українську мову, бо в іншому випадку це дискримінація.
А чому в Україні не може бути дві державні мови?
А війську тоді якою мовою говорити? Крім того, це дуже затратно - вводити двомовність у країні. Дуже гарна стаття братів Капранових щодо цього. Більшість двомовних країн мають тенденцію до конфлікту на цьому грунті. Тут варто перебирати досвід Росії, велика площа, багато народів різних, країна федеративна, а державна мова одна. Це суттєвий об'єднавчий чинник.
Коли "Самсунг" випустить машинку, де буде українська мова, купите їхній товар?
Найближчих 5 років я не купуватиму жодної машинки, бо уже придбав іншу, де маркування значками. Ще й тисячу гривень зекономив. А от наступний мобільний я б уже міг купувати від "Самсунга".
Що важливіше, якість чи мова?
Це пов'язані речі. Якщо машинка підтікає — це до каліцтва чи поломки не призведе, але це недолік, так само й відсутність мови.
А що робити жителям Криму, яким складно розуміти українську мову?
А що робити іноземцям, котрі приїжджають на навчання в Україну й не розуміють української? То хіба їм треба вимагати, щоб у наc освіта була якоюсь арабською чи китайською мовами? От у Латвії, хто не знає державної мови, не вважається громадянином Латвії. Притому там, десь до 40% не є громадянами через незнання мови. А у нас трохи більше 20% назвали російську рідною, а товари в Україну поставляються ніби тільки для них.
Російськомовних друзів маєте?
Так. Спілкуюсь із ними українською. Вони інколи говорять державною, інколи російською. До речі, щодо цього позову, то вони говорять, що це "брєд", що держава не забезпечила маркування державною мовою. Тобто вони розуміють, що права україномовних притісняються.
А студенти у вас є, що розмовляють російською?
Мова освіти є українською. Й до мене звертаються тільки українською. По прізвищах бачу, що навчаються різні, наприклад грузини й абхазці, але вивчили українську й спілкуються нею.
Чи легко так жити у постійному змаганні за якісь власні ідеали?
Це не дуже мене обмежує. Раз повернув пральну машинку, раз посварився з ДАІшниками, раз ще щось. От взяти мою бабусю, до прикладу. Вона два роки провела у концтаборі. То порівнюючи тодішнє й теперішнє — життя у нас ідеальне: ніхто не б'є, не садять, пальці не відриваються.
Може було б легше виїхати з України кудись, де поважають закон і людей?
Це втеча від проблем. А можна їх вирішити. Глянути на той же "Дорожній контроль", як приклад. Чотири роки тому ДАІшники мені в обличчя бризкали сльозогінним газом, за те, що я визнав своє порушення й просив скласти протокол. А тепер де би вони у когось бризнули газом? Тобто є реальний прогрес впливу низів на владні органи. І ми врешті-решт змінимо тут усе. Це можна зробити революційно, або еволюційно. Але після революції ще років 10 нічого хорошого не буде. Думаю, що ми процесом еволюції дійдемо до кращого. І зараз уже з'явились люди, котрі на питання "а вам найбільше потрібно?" відповідають "так!". Це і є зародки громадянського суспільства. Я плачу податки й маю право вимагати, щоб в нас все виконувалось згідно законодавства. Є й інша позиція — не платити податки й тоді усе дійде до абсурду й розвалиться. Але це деструктивний шлях. До прикладу, якщо дітям у якомусь магазині продають алкоголь, то можна писати скарги й добиватись правди, а можна спалити магазин. Спалити буде дієвіше, але де тоді людям йти купувати харчі? Ми мусимо навчити державу працювати для нас. От є Управління захисту прав споживачів, Держспоживінспекція, то вони мають ходити по магазинах й наводити порядок. А зараз ми їх змушуємо це робити, а вони відмовляються виконувати свої прямі обовязки.
Святослав Літинський працює старшим викладачем кафедри програмування Львівського національного університету імені Івана Франка. Є активним членом інтернет-спільноти "И так поймут". Роботу вважає захопленням. "Це не робота, бо зарплата у мене була 1200 гривень, нещодавно підняли до 1800". Також працює в розробці програмного забезпечення. Відпочиває, граючи у настільний теніс та волейбол.
3 
8759
Коментарі
470