Росія підбирається до України з півночі: що про нас пише світова преса

11

Фото: МЗС України

Gazeta.ua підготувала огляд преси - що писали 7-14 вересня у світових медіа про Україну й події навколо неї.

"Не віримо обіцянкам Заходу": глава українського МЗС заявив, що Україні варто мілітаризуватися, щоб вижити", The Independent, Велика Британія

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба пам'ятає розчарування "занепокоєнням" Європи, висловленим після того, як Росія анексувала Крим і роздмухала конфлікт на Донбасі. Зараз він веде ар'єргардний бій, щоб підтримувати міжнародний тиск на Москву.

"Наша країна дістала низку гірких уроків, що обіцянки Заходу, імовірно, не виконають. Не віримо обіцянкам", - каже Кулеба.

 

40-річний чоловік каже: Україна дійшла до розуміння, що може покладатися лише на себе - армію, дипломатію і народ. У коротко- і середньотерміновій перспективі це означає перетворитися на гнучку військову державу, подібну до Ізраїлю.

The Independent розмовляє з Кулебою в Києві на наступний день після того, як президент Зеленський попередив про повномасштабну російську агресію. На думку міністра, Росія намагається "оточити" Україну. Москва атакує через пропаганду, фейкові новини й дивні історичні нариси Путіна. Це нетрадиційні способи. Але є тривожні події і в сфері звичайних озброєнь, особливо на кордоні з Білоруссю завдовжки 1 тис. км.

Відносини між Києвом і Мінськом на рекордно низькому рівні. Минулого тижня диктатор Олександр Лукашенко погодився на 28 нових інтеграційних "програм" із Росією. Це докорінно змінило ситуацію на північному кордоні України, за словами Кулеби. Є ризики від російсько-білоруських військових навчань "Захід-2021" уздовж північного, східного і південно-східного кордонів України.

 

"У нас проблема, бо ми недостатньо інвестували в кордон. Бачимо ідеальну вразливість для підривних груп чи мігрантів, яких Лукашенко може відправити до нас", - каже Кулеба.

Енергопостачання - ще одна сфера, в якій Україна очікує серйозних викликів від східного сусіда. "Північний потік-2" обіцяють запустити найближчими днями (будівництво газогону Росія завершила 10 вересня, запустити планує з жовтня. - Gazeta.ua). Київ від початку виступав проти цього проєкту. Стверджує, що мета РФ політична - позбавити Україну доходів від транзиту газу. Офіційні особи застерігають, що Кремль знайде спосіб скоротити постачання через газотранспортну систему України до рівня нижче необхідного, що спричинить проблеми взимку, подібні до кризи 2006 року (конфлікт між Газпромом і Нафтогазом щодо ціни й умов постачання російського газу в Україну та його транзиту в ЄС, Росія відключила Україні газ 1 січня 2006 року, Україна змушена була піти на поступки. - Gazeta.ua).

Спочатку США захищали інтереси України, запровадивши санкції, які зупинили будівництво трубопроводу. Але на початку цього року президент Джо Байден зняв ці обмеження, щоб налагодити відносини з Німеччиною - головним європейським спонсором проєкту. Це був серйозний удар по Україні. Кілька тижнів по тому ще одне тривожне свідчення американських намірів сталося на саміті в Женеві 16 червня, коли Байден і Путін, схоже, домовилися про свого роду перемир'я. Потім безладне виведення військ США з Афганістану засвідчив відмову Америки від заявленої ролі світового поліцейського.

Кулеба згоден, що в Америці "криза лідерства" у світі. Але він каже, що безпека України - те місце, де США можуть знову показати себе.

"Один сенатор США сказав мені, що Штати не мають облажатися в Україні, як в Афганістані", - каже міністр.

З недавньої поїздки до Вашингтона він також повернувся з переконанням, що Байден залишається особисто зацікавленим в Україні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Небагато країн у світі так покладаються на підтримку США, як Україна - американська преса про візит Зеленського

Яким би не був ступінь підтримки Байдена, він не поширюється на членство в Північноатлантичному альянсі та Євросоюзі, які залишаються головними бажаннями Києва. Україну не запросили на саміт НАТО на початку цього року. Президент Зеленський сказав, що Україна не має наміру продовжувати "стукати в зачинені двері, які ніхто не збирається відчиняти". Президентка Естонії Керсті Кальюлайд посилила обурення українців, заявивши, що Україні необхідно ще 20 років реформ, перш ніж стане можливим членство в ЄС.

Кулеба каже, що протидія євроатлантичній інтеграції України виникла не через брак реформ, а через страх перед відповіддю Москви. Це означає, що членство було б реалістичним, якби Росія значно ослабла, або вчинила щось настільки обурливе, що Захід мусив би зробити жест у бік України.

 

"Ми - свідки становлення історії. Сотні років Захід жив із думкою, що Україна - частина "русского мира". Тільки зараз починає розуміти, що ми інші", - каже Кулеба.

"Чому Україна має вступити в НАТО", Atlantic Council, США

Щотижня з'являється нова думка в Західних засобах масової інформації, чому Україна не готова до НАТО. Деякі кажуть, що членство - нереальне через близькість до Росії, внутрішні проблеми й брак реформ. Інші підкреслюють побоювання щодо агресії Кремля на Донбасі й окупації Криму. Але Москва не має права вето на зовнішню політику ні Києва, ні будь-якої іншої країни.

Мотиви Кремля зрозумілі. Москва хоче встановити нові правила міжнародного порядку або послабити чинні. Її мета - ослаблення НАТО та ЄС. А це означає, що США життєво зацікавлені, щоб перешкодити Кремлю в Європі. Україна - фронт цієї війни. Якщо вона не зможе дати відсіч росіянам, ті підуть далі й спробують зжерти додаткові європейські території. Вони займаються цим із 2008 року й не збираються відмовлятися. Допомога Україні в захисті територіальної цілісності й суверенітету - найекономніший спосіб захисту НАТО.

Під час холодної війни зростання побоювань щодо можливої радянської агресії в Східній Європі призвели до ремілітаризації Західної Німеччини та її вступу в НАТО. Західна Німеччина служила буфером для решти Європи. Це робить протидію Берліна щодо потенційного членства Києва іронічною.

 

Кремль намагається тримати Україну якомога далі від Європи й Заходу, але це не має бути кінцем для її амбіцій щодо НАТО. Якщо велика війна між США та Росією матеріалізується, нам було б вигідно, якби Україна була в Альянсі. Вона цілком могла б служити тій же меті, що Західна Німеччина в холодній війні. Її військові вже мають досвід протидії російським збройним силам.

З огляду на ворожі наміри Кремля в довготривалих інтересах США та їхніх союзників у НАТО продовжити роботу з Україною щодо вступу. Це - актив у змаганні з Москвою. Що важливіше: якщо Україні вдасться просунутися на Захід, вона може переконати Росію зробити те саме.

"Війна - не кінофільм", Kurier Lubelski, Польща

Понад сім років українські медіа щоранку публікують новини з фронту. Вони пишуть про атаки та трати армії. У неділю, 13 вересня, українське командування повідомило, що двоє солдатів загинули й дев'ять поранені.

В Україні війна щодня. Незрозумілим чином багато хто до неї звик і не звертає уваги. Водночас важко знайти місто чи містечко, де б не було могил загиблих у війні, що охопила країну з 2014 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мета Байдена в Україні - уникнути конфлікту з Росією - що про нас пише світова преса

Війна Росії проти України - це також окупація Криму. Минулого тижня російські спецслужби знову вчинили масові репресії проти кримських татар. П'ятьох активістів, зокрема заступника голови кримськотатарського парламенту Нарімана Джеляла, затримала ФСБ за абсурдними звинуваченнями у вибуху газопроводу в Криму. Немає сумнівів, що це помста за організацію і участь у "Кримській платформі". 23 серпня Джелял був активним її учасником у Києві. Тоді представники понад 40 країн, зокрема й усі країни ЄС і НАТО, запевнили в підтримці народ кримських татар. Сьогодні вони мовчать.

×