Привіт, кумо! Щойно намагалася сходити на масаж до китайців. Від сидіння за комп"ютером із нудними новинами про українську битву за компроміс болить спина. Але майстрині були зайняті, і довелося чекати.
На стінах китайського масажного кабінету — полички з травами, баночки з ієрогліфами, а ще — плакат із зображенням чоловічого тіла в розрізі з помальованими по ньому точками. Китайці вірять: якщо в ці точки загнати голку, то вони вплинуть на певний орган. Точки йдуть по дванадцяти меридіанах. І хоча їх на карті не намальовано, я знаю, де вони.
У партії батько не був
Коли мені було років дванадцять, батько захопився китайською акупунктурою, чи ж голковколюванням. Він їздив на якісь курси до Харкова і повертався весь розмальований чорнилом: малював сам на собі ці точки з чудними назвами, аби краще запам"ятати. Батько був дуже мускулистий, і китайські точки мали вигляд на ньому, як бойовий візерунок. Він замовив спеціальні голки з родинного срібла і почав колоти ними своїх пацієнтів у лікарні, родину та друзів. Мама навчилася спати на цвяхах. На мене точки не діяли, і батько залучив мене до акупунктури іншим чином: найняв перекладати йому з англійської мови атлас, написаний китайцями. Зрозуміти щось у ньому було неможливо, але я старалася. Батько полюбив і китайську філософію, особливо символ балансу сил у всесвіті, дао: там, де на білій половині — чорна крапка, а на чорній — біла.
До церкви батько не ходив, у партії не був, і коли він помер, мама сказала майстрові вибити той символ дао на його пам"ятнику. Так у селі Тахтаулове серед покійних християн та комуністів з"явився один буддист.
Був би батько живий, я б його повела до тих китайців із травами і плакатами. От би йому сподобалося! Хоча якщо Бог хоч іноді читає написи на пам"ятниках, то, може, він відправив батька в якийсь небесний Шанхай.
1 
1
Коментарі
5