Голодомор був страшнішим для людей, ніж війна - психолог

Колективну суспільну травму спричинену Голодомором переживають вже чотири покоління. Якщо рахувати від 1930-х, то маємо четверте покоління – народжене уже в незалежній Україні.

Про це говорить психолог, журналіст Соломія Онуфрів з Львівського національного університету імені Івана Франка.

Фахівці виділяють кілька етапів динаміки опрацювання історичної психотравми: перший – стадія шоку, другий – заперечення, третій – усвідомлення і четвертий – відновлення.

"Українські родини, які пережили Голодомор, намагалися не згадувати сімейні історії постраждалих предків. Це посилило проблему. В одних випадках усе приховували замовчуванням, в інших – запереченням", - каже психолог.

Наголошує, що у сприйнятті цієї травми є велика різниця між сходом і заходом України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Київський архів статистики спалили" - демограф про часи Голодомору

"На сході після розпаду тоталітарної системи чимала частка громадян старшого віку не могли об'єктивно оцінити радянське минуле, бо були його частиною. У свідомості одних мільйони загиблих залишалися абстрактною величиною, навіть коли вони знали, що від Голоду сконали батьки їхніх батьків. Голодомор був страшнішим для людей, ніж війна. Якщо переживаємо війну, то знаємо – хто реальний ворог. Зрозуміти, що держава знищує свій народ, було значно більшою травмою. Тому тривалий час суспільство "застрягло" на стадії заперечення. На заході держави більше згадують Голодомор і вшановують його жертв. Між жителями різних регіонів виник бар'єр непорозуміння", - говорить дослідниця.

Зауважує, що ставлення людей до Голодомору постійно змінюється. 2005-го трохи більше 50 відсотків визнавали його геноцидом. Через 10 років цей процент сягнув 80.

"З часом зникне діагноз, що Україна – нація-жертва. Станемо ¬нацією, яка пережила важку історичну травму", - наголошує.

Повна версія розмови із Соломією Онуфрів у новому номері журналу "Країна" від 23 листопада.

×