23 березня столичний Солом'янський райсуд заслухав справу киянина 28-річного Андрія Федченка. Йому загрожує сім років в'язниці за те, що купив у китайському інтернет-магазині два брелоки, ліхтарик та складаного ножика.
— Два роки тому побачив у таксиста брелок із міні-відеокамерою. Захотів собі. Думав, причеплю до радіовертольота і зніму класне панорамне відео, — каже Андрій. — У наших магазинах такий коштує 250 гривень. Знайшов на китайському сайті. З доставкою в Україну обійшовся в 11 доларів. Вирішив купити два.
У травні 2011 року киянин зробив замовлення в офіційно зареєстрованому магазині "Даєл Екстрим". Окрім брелоків, купив ліхтарика та складаного ножика. За все заплатив $40. Замовив посилку в "Укрпошті". Однак на кордоні її конфіскували.
— А мені вручили постанову про порушення кримінальних справ за статтями "контрабанда" і "придбання спеціальних технічних засобів негласного зняття інформації". Я був шокований. Бо ніде не було попередження, що вони заборонені. Справу розслідувала Служба безпеки. Слідчі всім сусідам розказали, що я контрабандист і шпіон. Думав скаржитися, але мене попередили: проти СБУ ще ніхто не виграв жодної справи. На допитах цікавилися, навіщо мені ліхтарик, якщо на вулицях ліхтарі світять.
Федченко працює системним адміністратором в агрофірмі. З дружиною і 2-річним сином мешкає у квартирі на Оболоні. Його справу передали до суду.
— Тільки зараз зрозумів, що в Україні людина не може дізнатися, заборонений пристрій чи ні. Такого переліку нема. По кожному окремому випадку їхню законність визначає експертиза. І тільки після того, як пристрій куплять і передадуть на дослідження.
Така проблема спіткала щонайменше 40 українців. Один отримав чотири роки умовно.
— Посадити за шпіонаж можуть будь-кого, хто має телефон із відеокамерою чи диктофоном, — говорить Андрій. — Бо слідчий може назвати їх "технічним засобом негласного зняття інформації". У мене ще й обтяжуюча обставина. Я ж купив одразу два брелоки. Це трактували як повторний злочин.
Коментарі