21 травня з вікна передостаннього поверху 5-поверхівки N91 по вул. Процишина у місті Ладижин на Вінниччині випала 29-річна Оксана Савицька. Вона залишилася живою, лікується у хірургічному відділенні міської лікарні.
— У мене поламаний хребет в області таза, нога у ступні, два ребра, — плаче Савицька. Її ліжко без подушки, нога — на витяжці. — Врач сказав, шо треба 5–6 тисяч гривень на операцію. І чим скоріше, бо лишуся інвалідом.
Із вікна своєї кімнати Оксана вистрибнула сама. Перед тим написала чоловікові прощальну записку. Що саме — не пригадує. Каже, перед тим випила горілки.
— Як чорт підштовхнув... — витирає сльози. — Краще розбилася б, ніж тепер мучитися. Де візьму гроші на операцію? Навіть на памперс немає.
Оксана з чоловіком ніде не працюють. Живуть із того, що копають сусідам городи, допомагають ремонтувати будинки. Савицька має доньку, яку народила у 16 років. Коли дитині було 5 років, матір позбавили батьківських прав. Дівчинкою опікується хрещена мати.
Гуртожиток має два під"їзди. На перших трьох поверхах — музична школа, міська бібліотека, пенсійний фонд, управління праці й соціального захисту населення, інші служби міськради. Люди живуть на останній двох поверхах. Тут 20 житлових кімнат без вигод. На поверсі є туалет у кінці коридору й душова кімната.
— У нашому домі це четвертий случай, — розповідає 40-річна Світлана Зима, мешканка гуртожитку. — Років сім тому випав Костя, потім Віталік, затим його мати й оце Оксана.
Краще розбилася б, ніж тепер мучитися
Усі падали з четвертого або п"ятого поверхів. Зі всіх загинула лише жінка, мати п"ятьох дітей. Стрибали всі навмисне, окрім Віталія Зубкова.
— Це було чотири роки тому. Я любив курити на підвіконні, звісивши ноги на вулицю, — розповідає 24-річний Віталій Зубков. — А кума жартома каже: "Хочеш політати?" і штовхнула вниз. Думала, що зловить. Схопила лише мою сорочку.
Віталій хворий на дитячий церебральний параліч. Після падіння не може ходити без милиць.
Місцеві кажуть, гуртожиток має погану славу.
— Він завжди мав дурну славу, — розповідає Людмила Кравчук, мешканка сусіднього будинку. — Звели його на початку 1970-х, коли ставили теплоелектростанцію. Тут колись був старий млин, ліс, озеро. Але гуртожиток строїли без зручностей, селили найбідніших. Зазвичай, неблагополучних. Хоча зараз там є і нормальні.
Коментарі