Дві години залицяється дельфін перед паруванням

Столичний хімік 65-річний Василь Крисальний на початку 1970-х працював у Козацькій бухті в місті Севастополь. Там у закритій лабораторії вивчали дельфінів, чи можна їх використовувати у воєнних діях. Був у складі групи, яка досліджувала форму тіла та структуру шкіри цих тварин.

— Шкіра дельфінів 5 міліметрів завтовшки, схожа на гуму. Під нею 2 сантиметри жиру. Вчені вивели штучний полімер, подібний до цієї шкіри. Ним покривають підводні човни, щоб захистити від обростання водоростями. Також — аби підвищити швидкість човна завдяки зменшенню опору води.

— Лише дельфіни плавають майже без витрат енергії. Форма їхнього тіла й шкіра найкраще пристосовані до взаємодії з водою. Завдяки інтелекту дельфіни ловлять хвилю й пливуть на ній зі швидкістю 50 кілометрів на годину, як спортсмени на дошках. Кмітливіші за них лише людиноподібні мавпи.

Мозок дельфіна активніший за людський. Під час сну продовжує працювати наполовину.

— Дельфін дихає легенями, а не зябрами. Тому мусить випірнати і хапати повітря. Це контролює одна півкуля мозку, а друга спить. За якийсь час сну міняються.

Ці ссавці мають свою мову. Посилають одне одному звуки, які не чує людське вухо, але фіксують прилади.

— Пару дельфінів розділили у вольєрі перегородкою. Одного запустили в лабіринт із рибою. Він до неї доплив. Далі цей шлях проходила самиця — у кілька разів швидше, безпомилково повертала в коридорах. Ми зафіксували, що самець їй посилав звукові сигнали й орієнтував, куди пливти.

Вихованців годували ставридою. Прісноводної риби не їдять. Спершу має насититися самець, а потім самиця.

— Для експерименту спершу давав рибу їй. То самець злився на мене. На лобі має клапан, звідки видає звуки. Як злий, то рипить, наче незмащені двері чи глуха трембіта. Я продовжував його нервувати, то розвернувся і вдарив хвостом по воді так, що облив мене з голови до ніг. Водночас дельфін виявляє турботу та відповідальність за партнерку. Якось до самця, навченого їсти рибу з рук, запустили нову самицю, що здобувала харч сама. То він не їв, доки вона не наситилася. Брав у пащу рибу та ніс до неї, годував із рота. Так учив їсти готову рибу.

Ці морські ссавці вірні, як лебеді, — самець не кидає свою обраницю до смерті. Але можуть виявляти інтерес і до інших самиць.

— 2 години залицяється дельфін перед паруванням. Жінки мліли, коли бачили, як він воркоче біля неї. Якщо самець з іншого вольєру близько підпливав до чужої самиці, "господар" її не кривдив, а шипів на конкурента. Залицяльники відступали відразу, бо у дельфінів дуже влучний і сильний удар хвостом по печінці противника. Одного достатньо, щоб убити.

Зазвичай у природі дельфіни живуть парами, у колонію збираються лише для годівлі та захисту від акул. За характером терплячі. Не противилися, коли їм встромляли електроди в голову. Василь Крисальний намагався спровокувати дельфіна на агресію. Затиснув рибу в кулаці так, що стирчали самі хвіст і голова. Дельфін був голодний, але акуратно витягав поживу з рук.

— Навіть зубами не зачепив. Вони в нього маленькі, рівні й білі. Найкраще їх видно, коли дельфін у хорошому настрої. Піднімає голову над водою і відкриває пащу. Так виказує позитивні емоції, "всміхається".

×