Жоден самець австралійських сумчастих мишей не виживає після шлюбних ігор. Не дивно, бо статевий акт у антехінусів (саме так називають цих тваринок вчені-зоологи) триває від 5 до 14 годин.
Сумчасті миші досягають статевої зрілості в 10 місяців. Протягом цього часу самці майже не переміщаються і живуть поблизу одного дерева чи куща. Коли починається шлюбний період, вони покидають насиджені місця в пошуках самок. До того ж статевий потяг у них настільки сильний, що вони забувають про їжу. А оскільки шлюбний період у антехінусів починається в холодну пору року, то під ногами корм трапляється дуже рідко. Через це самці-антехінуси, виснажуючись під час кохання, помирають майже одразу, як виконають свою місію.
Це виглядає ще трагічніше, якщо зважити, що після їхньої смерті серед мишей залишаються тільки вагітні самки.
Мати з"їдає малюків і залишає лише дітей однієї статі
Далі спрацьовує сценарій, який природа складала мільйони років. Через місяць на світ з"являються крихітні антехінуси вагою до 16 міліграмів. Самка за один раз народжує 10 мишенят. Але зазвичай виживає один. Мати з"їдає малюків і залишає лише дитинча однієї статі. За життя самка народжує лише два рази: з першого виводку вона вирощує лише сина, у другому — доньку.
Подібним чином до свого потомства ставляться нутрії та олені на зародковій стадії: зародок небажаної статі просто не розвивається.
Австралійські зоологи звернули увагу на антехінусів, щоб зрозуміти, чому у вищих тварин, а також і у людей існує потреба в багатьох сексуальних партнерах. Цю властивість живих істот вчені називають поліандрією.
Виявилося, що сумчасті миші стають витривалішими саме через поліандрію. Самки-антехінуси живуть в середньому три роки, самці ж рідко доживають до одного. Малюки самок, які спарювалися з кількома самцями, живуть набагато довше, ніж народжені після одного спарювання. У статевих органах самки проходить відбір найбільш якісних сперматозоїдів. Точніше, таких, що найкраще відповідають генам самки. Як саме відбираються сперматозоїди, поки що невідомо.
Після досліджень з антехінусами вчені припускають, що поліандрія в людей — це також своєрідний відбір потрібного генетичного матеріалу для сильного потомства. Люди міняють партнерів несвідомо. Однак, можливо, саме таким чином і відбувається пошук ідеальної генетичної формули людини.
2 
1
Коментарі