Коли Вальпургієва ніч 2025 і як її відзначали українці в давнину

Ніч з 30 квітня на 1 травня називають Вальпургієвою, яка вважається магічною, особливо в європейських традиціях. Свою назву вона отримала від імені християнської святої Вальпурги або Вальпургії, яку вшановували як покровительку від злих духів і чаклунства.

У язичницьких традиціях народів Центральної та Північної Європи ця ніч вважалася часом, коли нечиста сила активізується, а відьми злітаються на шабаш, особливо на вершину гори Броккен у Німеччині.

Вальпурга проповідувала християнство на німецьких землях у VIII столітті. Черниця здобула широку популярність далеко за межами свого монастиря завдяки численним дивам, які супроводжували її життя. Була відома як рятівниця від голоду, хвороб та епідемій, а також як захисниця породіль та селян. Активно займалася духовною та інтелектуальною діяльністю - вільно володіла кількома мовами та створювала біографії відомих особистостей. Свята Вальпурга померла приблизно 780 року, а під час перенесення її мощей почали відбуватися чудеса: вони замироточити.

У християнстві 1 травня стало днем пам'яті святої Вальпурги, абатиси з VIII століття, яка боролася з язичництвом і злими духами.

Саме в цю ніч, за легендами, відбуваються таємничі і навіть зловісні події, коли відкриваються ворота у потойбіччя.

Щодо різниці між західноєвропейським і слов'янським святами, то в Європі це свято більше асоціюється з язичницькими обрядами, які символізують прихід весни, очищення і боротьбу зі злом.

У слов'янській традиції Вальпургієва ніч має свої особливості, адже в цей час відзначають також звичаї, пов'язані з природними циклами, магічними ритуалами та охороною від нечистої сили, але акцент може бути поставлений на очищення та захист від духів, а не на шабаші.

Свято Бельтайн: як воно пов'язане з Вальпургієвою ніччю

У календарі стародавніх кельтів існували два головні свята - Самайн (Самхейн) 1 листопада та Бельтайн (Бельтейн) 1 травня. Ці святкові дати були тісно пов'язані з тваринництвом: Бельтайн знаменував початок вигону худоби на літні пасовища, а Самайн - її повернення в осінній період, коли тварин загоняли назад.

Основний ритуал Бельтайна полягав у запаленні вогнів на пагорбах, проведенні обрядів друїдів, проголошенні змов і жертвопринесеннях.

Ці вогняні церемонії мали дві основні мети:

вшанування природних сил і Бога сонця, щоб забезпечити захист для худоби, отримати гарний приплід і щедрий урожай на полях;

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трійця-2025: коли відзначаємо та головні традиції Зелених свят

очищення і захист громади від стихійних лих - грому, блискавки, граду, хвороб, а також від злих чар та магії чаклунів.

У давнину кельти приносили в жертву людей, пізніше замінивши їх на тварин. Від XIX століття почали використовувати пироги або освячений у церкві хліб як дари Богам.

Історики зазначають, що в ніч проти 1 травня відьми, за повір'ями, сідали на мітли і літали над селами, намагаючись завадити людям зустріти весну і віддати шану своїм богам. Через це ця ніч стала відома як відьмівська, а назва "Вальпургієва" з'явилася пізніше, через історичну помилку.

Що робили на Вальпургієву ніч українці в давнину

У наших предків, які не знали святої Вальпурги, існувало власне свято - Живин день. 1 травня вони вшановували головну покровительку Роду та Цілющої Сили - Богиню Живу. Варто зазначити, що у стародавніх слов'ян слово "життя" звучало як "живіт", що означало "живе тіло".

Цього дня слов'яни проводили язичницькі обряди, вшановуючи богів, що дарують землі родючість. Ритуали нагадували кельтські - люди запалювали вогнища і стрибали через них, очищаючи себе фізично та духовно, а молоді дівчата з мітлами в руках обходили багаття, проганяючи злих духів.

Крім того, молоді жінки йшли до лісу, щоб збирати трави, оскільки вірилося, що в ніч проти 1 травня вони набувають цілющої сили. Також сни в Живин день або Вальпургієву ніч вважалися віщими, тому рекомендується запам'ятати те, що вам насниться.

×