У Луцьку допомагають повернутись до повноцінного життя людям після травм, інсультів, операцій. Усім, у кого є проблеми з ногами та мілкою моторикою рук. Поки що не беруть тяжкі випадки та маленьких дітей. Лікують пацієнтів викладачі-волонтери та студенти Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки.
Про це розповідає Олена Якобсон з Луганська. Вона у 2014 році переїхала до родичів у Луцьк. Спільно з викладачами створила центр реабілітації при медичному університеті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Донецький архітектор створює неймовірні скульптури з глини
"Коли переїхала, роботу знайшла на третій день. Взяли викладати у Луцькому базовому медичному коледжі, - згадує Олена, - Але через пів року поїхала у Рубіжне облаштовувати Луганський медичний інститут, що переїхав з окупованої території. Цим займалась до зими 2015 року. Потім запросили на кафедру фізичної реабілітації до Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки у Луцьк".
При університеті Олена разом з іншими викладачами створила центр реабілітації. Для нього виділили одне крило будівлі навчального закладу. Гроші на закупівлю обладнання виділили міжнародні організації з Чехії та Німеччини. Знадобилось близько 700 тисяч гривень.
Зараз на трьох поверхах розміщений зал лікувальної фізкультури (ЛФК), дві учбових кімнати фізио-терапії та арт-студією, ерго-терапія для розвитку мілкої моторики, обладнання для підвісної терапії та інше. Пацієнтів лікують викладачі, які мають відповідну кваліфікацію разом зі студентами медичного університету. Спеціалісти працюють на волонтерських засадах. Лікування для пацієнтів безкоштовне.
"У нас цілий комплекс для людей, які з якихось причин мають проблеми з ногами та мілкою моторикою рук. Наприклад, найбільше проблем коли людина перенесли інсульт. Є пацієнти після перелому чи травм, онкологічних операцій, спортсмени після травм",- розповідає Олена.
Щоб мати результат, пацієнти мають відвідувати мінімум 20 занять по півтори години кожне
У день можуть прийняти близько 15 пацієнтів. Усе залежить від часу викладачів та вільного обладнання, що потрібне для лікування. Поки що не можуть брати дуже важкі випадки. Потрібно, щоб люди могли пересуватись по поверхам.
"Спочатку пацієнти приходять до невропатолога чи травматолога, лікуються у них. А вже потім вони направляють до нас, - розповідає Олена, - Була 28-річна пацієнтка з гостим осторохандрозом. Дівчина не могла рухати лівою рукою, а вона лівша. За півтора місяці повністю відновили функцію руки. Займались з нею щодня по півтори години".
Про реабілітаційний центр знають у лікарнях міста та району. Із закладами підписані договори про співпрацю. Про себе також розповідають на сторінці "Кафедра здоров'я людини та фізичної терапії СНУ ім. Лесі Українки".
"Перед роботою запитуємо, чого хочуть досягти, для чого хоче людина займатись. Коли не можемо допомогти вилікувати фізично, придумуємо якісь фінти, щоб досягнуте бажаного результату. Наприклад, спеціальну ручку чи ложку, - зазначає Олена, - У чоловіка була доволі велика пухлина в мозку. У нього спазми рук, не міг нічого робити. Пальці мимоволі тіпались. Після роботи з ним він вже міг тримати чашку в руках та писати. Зараз вдруге повернувся після лікування та хоче тримати пензель у руках та займатись живописом".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переселенка розповіла як відкрити бізнес з організації свят
Близько 500 тисяч гривень виділив уряд Чехії на закупівлю обладнання для реабілітації. Зокрема, обладнали кімнату для "підвісної терапії". Декілька представників університету їздили у чеський центр реабілітації для навчання та переймали досвід колег.
"Щоб мати результат, пацієнти мають відвідувати мінімум 20 занять по півтори години кожне. І це викликає шок у деяких. Люди хочуть мати результат за декілька разів, а не місяців. А треба працювати. Особливо кризовий час наступає через тиждень вправ. Коли м'язи починають працювати, йде загострення, - ділиться Олена, - Ми також даємо комплекс вправ додому. Видно одразу ж, якщо людина не працює вдома. Результат може бути не такий гарний, як міг би бути".
Півтора року в центрі реалізується проект німецького фонду для жертв нацизму. Літні люди категорії 72+ разом з молодими студентами відвідують різні заходи. Займаються танцями, йогою, скандинавською ходою, аромотерапією, роблять свічки та інше.
"Є студенти-реабілітологи, які знають які навантаження можна давати стареньким. Вони разом вивчають якийсь танок, наприклад вальс. І потім проводять танцювальні вечори. Танцюють молоді люди разом зі стареньким, - ділиться Олена, - Є деякі багато обмежень для стареньких по стану здоров'я. Вони мають непогано себе почувати".
Поки що не беруть маленьких дітей. Усе обладнання, що є зараз, розраховане на дорослих. Але шукають гранти для обладнання дитячого відділення. Зараз проводять заняття для дітей із синдромом Дауна. Для них проводять розважально-оздоровчі заходи типу естафет.
Олена Якобсон у серпні 2014 року переїхала у Луцьк з Луганська. Там живуть родичі, які запросили погостити на декілька тижнів. Викладала у Луганському медичному університеті на кафедрі фізіології. Там викладала англомовним іноземним студентам.
Для медичного центру потрібні мінімум п'ять речей: кваліфіковані спеціалісти, медичне обладнання, приміщення з ремонтом гроші на витратні матеріали та дезинфікуючі речовини. Дороге обладнання можуть допомогти придбати благодійні та міжнародні фонди. Але для цього потрібно буде написати соціальний проект та виграти грант.
3 
1865
Коментарі