Минулого місяця брав інтерв'ю в одного економіста зі Львівщини. Він проводить економічні консультації та тренінги. Я прийшов на зустріч трохи зарано, тому почув, як він спілкується зі своєю клієнткою. Вона просила обрати найвигідніший банк для вкладення коштів, говорила російською.
- Я бєру участіє во всех економіческіх меропріятіях. Завтра будєт круглий стол по вашей тємє в одном бізнес-центрє возлє Площі нєзалєжності. Подходіте, там і увідємся, - сказав їй економіст.
Чоловік говорив російською із великими паузами, львівським акцентом, російські словосполучення вживав в українському порядку, замість російського "а" часто звучало "о", російські м'які звуки були твердими і навпаки. Російська звучала з його вуст із такими потугами, ніби він під час спілкування вирішував квадратні рівняння, а рукою підтримував стелю, щоб не впала.
Під час розмови клієнтці подзвонив телефон і вона почала говорити чистою українською. Коли вже перестала розмовляти і поклала авпарат в сумочку, продовжила з економістом російською.
За 10 хвилин консультант закінчив свою роботу й ми перейшли до інтерв'ю.
- Я буду на руском, мнє так лєгчє..., - сказав мені перед розмовою.
Тепер мені зрозуміло, чому перед кожними виборами постає питання надання статусу державної російській: українцям нею легше говорити..
1 
1
Коментарі
107