Очолювана Отто Рехагелем берлінська "Герта" не змогла зберегти прописку у вищому дивізіоні чемпіонату Німеччини. У першому стиковому матчі столичний клуб поступився "Фортуні" на своєму полі з рахунком 1:2. Антигероєм зустрічі став колумбійський нападаючий команди Адріан Рамос, який незадовго до кінця зустрічі відправив м'яч у свої ворота.
Програвши перший поєдинок, Рехагель обіцяв успіх у другому, заявивши, що знає секрет перемоги. Проте футболісти "Фортуни" відкрили рахунок вже на першій хвилині.
Для досягнення успіху берлінцям необхідно було забивати, а отже, акцент у грі мав бути зміщений на атаку. Берлінці обклали штрафну суперника. Господарі поля змушені були закритися в своєму штрафному.
Через 20 хвилин гості зуміли добитися успіху. В результаті затяжної атаки Ронні вивів на ударну позицію Бен-Хатіро, який впевнено переграв Ратайчака. Незабаром гра вирівнялась і перемістилася в середину поля. До перерви команди грали без моментів.
Незабаром після початку другого тайму ситуація у берлінського клубу зіпсувалася в кінець. Спочатку отримав друге попередження автор гола Бен-Хатіро, а через кілька хвилин після його вилучення, "Фортуна" вийшла вперед. Захисники упустили Йовановича, який без перешкод вразив ворота Крафта.
Інтрига несподівано відродилася в кінцівці зустрічі.
Гол Раффаеле за п'ять хвилин до кінця основного часу виник з нічого. Раптовий успіх вдихнув у гостей нові сили - берлінці кинулися на ворота противника і створили цілих ряд найгостріших моментів, але забити не вдалося.
А коли Вольфганг Штарк повинен був дати фінальний свисток, на трибуні гостей почалися заворушення. Спочатку на газон полетіли фаєри, а потім висипали й самі вболівальники, які явно не бажали миритися з долею улюбленого клубу. Суддя був змушений відвести команди в роздягальні, поки поліція заспокоювала бешкетників. Ситуація нормалізувалася лише через 20 хвилин. Вийшовши на поле, берлінці встигли провести кілька сумбурних атак, які закінчилися нічим.
Фінальний свисток сповістив про повернення "Фортуни" в Бундеслігу після 15-річної перерви.
Коментарі