Найкращим кемпінгом в Україні визнали наметове містечко "Литвинівка Інтертеймент" неподалік села Литвинівка Вишгородського району Київщини.
"Є таке рейтингове агентство "Пульс демократії". Вони робили огляд сімох кемпінгів в Україні. Наш виявився кращим, - каже Вадим Бухкалов, власник кемпінгу. - Я був у кемпінгах на Трухановому та в Нових Петрівцях. Але мені не коректно говорити свою думку про конкурентів. Ми готові готові приймати комфортно до трьох тисяч людей, зараз дві сотні. Живуть шведи, німці, англійці, голландці, росіяни та українці. Киян теж чекаємо. Поки на "Євро" туристи з дітьми не приїжджали".
Туристи дістаються до кемпінгу маршрутками, які курсують від метро "Героїв Дніпра". Транспорт їздить цілодобово. Також їдуть з аеропорту "Бориспіль", це обходиться в 10 євро. Бухкалов уточнює, що туристи дізнаються про кемпінг з інтернету та від знайомих, які тут відпочивали.
"З Труханового острову до нас вже людей сорок приїхало", - уточнює.
Наметове містечко площею 20 гектарів знаходиться в 40 хвилинах їзди від Києва. Вся територія огороджена дерев'яним парканом. Біля "рецепшну" чергують "беркутівці". За стійками заповнюємо анкети із даними, нам видають електронні браслети. Ними розраховуємось на території. Пояснюють, що так безпечніше.
"В нас демократичні ціни. Сто п'ятдесят гривень за добу з людини . За ці гроші видаємо спальний мішок, туристичний килимок та намет. Це не багато, бо термін використання цих речей короткий. Зрозумійте, якщо декілька людей пожило там, то доводиться купувати новий, - веде далі власник. - Також все розраховано для автотуристів та караванів. Електроенергія, вода є, стічні ями для зливу каналізації будинків на колесах теж"..
Тут є два великих екрани, де демонструють футбол. Майже щодня - концертна програма. Побудована сцена, на якій виступають артисти.
"Найголосніший день в кемпінгу був, коли Україна грала. Українці кричали голосніше за всіх. Але жодних проблем між відпочиваючими не виникало, - каже Бухкалов. - Стоїть боксерський ринг. Це такий атракціон. Якщо не згодні з результатом, не прав суддя або з'ясовують, що хтось виграв, то кажу ось вам боксерські рукавиці - з'ясовуйте стосунки до першої крові. Але коли доходить до конкретики, то всі відмовляються. Кажуть - ми краще пива поп'ємо", - посміхається Бухкалов.
У зоопарку кемпінгу є єноти, маленькі свині, гуси, косулі, кози та олень.
Частина тварин бігає по загородженій території.
"Ще докупимо єнотів та борсуків. А там у нас овочі та зелень, - Анатолій Вельган, який керує зоною відпочинку, показує на грядки з морквою, картоплею, помідорами, буряками та суницями. - Все своє".
Шведка Луїза Маґнуссон, 23 роки, приїхала до України з двома друзями-вболівальниками, Себастьяном та Томасом Аслундом:
"Ми їздимо на матчі до Києва. Але потім важко повертатися, бо таксисти не знають, куди їхати. Вперше в Україні і дуже захоплюємося тутешніми людьми - вони такі щирі та життєрадісні! Нам казали у Швеції, що не варто сюди їхати - це так далеко, глушина, дика країна. Але зважилися, бо Євро буває лиш раз на чотири роки. Ну, і було цікаво подивитися, як це все виглядає, - каже Луїза. - Сподобалось, що можна пити пиво на вулицях. Звісно, і те, що воно таке дешеве у місті. У кемпінгу відчутно дорожче, втричі-вчетверо. Але теж, у порівнянні зі шведськими цінами — копійки. Українці зовсім не знають англійської, а ми - української. Мало не на пальцях говоримо"
Шведці з їжі сподобався борщ.
"Це найбільш виразна національна страва, як нам пояснювали. Я ніколи раніше такого не бачила, трохи боялася пробувати. Він дивний на колір, але мені неймовірно сподобався смак. Треба буде взяти рецепт. А от шашлики не сподобалися. У нас барбекю роблять інакше і воно смачніше й соковитіше. І більші шматки м'яса, - ділиться враженнями. Далі описує свій день у кемпінгу. - Вранці стає дуже спекотно у наметі - ти не можеш спати більше, як до восьмої-дев'ятої години. То ми встаємо, вмиваємося чи приймаємо душ, а тоді відразу ранкове пиво. Щось їмо. Потім або чимось займаємось, або їдемо до Києва. Але в Києві ось уже два дні як не були. Тут добре. Як їдемо, то вирушаємо десь об 11-13 годинах, тоді маршрутки їдуть з кемпінгу. Ввечері дивимось футбол або танцюємо на дискотеці. Десь у період від першої до шостої ідемо спати".
"Ой, слава Богу українська мова. А то цілими днями або англійська або шведська, - каже 22-річна Світлана Болочівська, вона працює за барною стійкою. - Найбільше замовляють картоплю-фрі. Вона добре йде до пива. Варену картоплю взагалі не беруть. Може, не розуміють, або таке в них не їдять. Вареників в нас поки немає".
В кемпінгу багато розваг. Можна за гроші половити рибу, для екстремалів - тропа перешкод. Охочі можуть покататись над деревами.
З десяток англійців увечері сидять за столиками просто неба перед екраном. Дивляться матчі.
"Хотілось організувати щось незвичне. І відпочити від буденності. Ми з хлопцями вирішили поїхати до України, - пояснює 26-річний Марк Лінч з південно-західної Англії, живе поблизу Уельса. Там він працює менеджером. - Приїхали цього ранку. На перший погляд видається гарною країною, але важко одразу сказати, яка вона. Нас дуже швидко розмістили, дуже люб'язні були тут. Ми вражені, як тут багато англомовних. За проживання платимо 70 фунтів за 3 ночі на людину. У кемпінгу точно пробудемо три дні, а там далі побачимо"
Каже, що про Україну раніше чув таке: Шевченко, Ребров і Лужний.
" Ще окремі журналісти у Британії зробили дослідження про небезпеку расизму в Україні. Показали у вечірній "Панорамі" на ВВС. Це побачило багато людей в Англії. Чимало з них відмовились приїжджати після цього. Але ми не надто довіряємо журналістам, бо це їхня робота — шукати скандали. Тож зважились приїхати. Сол Кембелл теж підтримав їх — їм потрібен був чорний спікер і вони його отримали. Але він нічого не знав, по суті. Лише обурювався".
З України планує привезти жінці парфуми та косметику.
3 
1
Коментарі
4