Український голкіпер з понівеченим обличчям дебютував в НХЛ, щоби стати легендою

8 січня 1950 року в НХЛ дебютував знаменитий воротар українського походження – Террі (Тарас) Савчук,. У списку 100 найкращих хокеїстів НХЛ він посідає 9 місце.

8 січня 1950 року "Детройт Ред Вінгз" залишився без воротаря – травму отримав ветеран Гаррі Лумлі. На матч проти "Бостон Брюінз" з фарм-клубу "Індіанаполіс Кепіталз" викликали 20-річного нащадка українських переселенців, уродженця майже українського Вінніпега (15% населення – українці) Террі Савчука. Дебют вийшов так собі: явних помилок майбутня зірка не припускалася, але дві шайби у власні ворота закинули захисники "Детройта". Террі відправили назад, щоби наступного сезону забрати остаточно в Детройт.

Його вважають воротарем номер один світового хокею. Легендарний гравець "Детройта" в списку найкращих в історії НХЛ перебуває на дев'ятому місці. Чотириразовий володар Кубка Стенлі. Найкращий воротар НХЛ 1952, 1953, 1955 та 1965 років. У своєму дебютному сезоні в 70 матчах пропустив у середньому менше однієї шайби за гру. До хокею залучив старший брат Микола. Після передчасної смерті брата Террі прийшов на тренування дитячої команди в його обладунках.

Мав безліч хвороб — одну руку коротшу за іншу, ушкоджений хребет і артрит. Принципово відмовлявся від маски. Мав кількасот шрамів і понівечене обличчя. Після удару шайби в око став гірше бачити. Лише в обличчя шайба влучала понад 400 разів. Через хворий хребет "винайшов" сучасну воротарську стійку — раніше воротарі стояли на хокейних воротах у повен зріст і лише Террі здогадався зігнутися.

У 1954 Савчук потрапив у жахливу автотрощу, наслідком якої стали переламані ребра й пальці, струс мозку, вивернуті плечі та ноги, а на додачу – зламане ребро прохромило легені. Коли реаніматолог побачив пацієнта, йому здалося, що в операційну замість живої людини помилково прикотили купу органів. Того разу в лікування команда "Детройт Ред Вінгз" вклала величезні кошти. Террі Савчука зібрали, поставили на ноги, і вже у 1955-му році голкіпер повернувся на лід, аби з командою утретє вибороти Кубок Стенлі.

Захисник "Детройта" Дуґ Барклі пригадував:

- Террі був найжорсткішим супротивником, якого ви коли-небудь зустрічали. Пам'ятаю одну гру проти "Торонто". Зазвичай він вдягав на матч звичайну бейсбольну рукавичку як пастку: у них виріз із тильного боку, ніякого захисту! Коли Юкі накрив шайбу, якесь вайло із "Кленових листків…" проїхалося ковзаном просто по руці, порізавши сухожилля. Кров була всюди. Я допоміг Террі доїхати до лави запасних і через глибоку рану фактично бачив біле сухожилля. Знову Юкі зашивали, та наступного року він повернувся і грав краще, ніж будь-коли.

На довгі роки він став улюбленцем публіки, що його обожнювала за сміливість, мужність, чудову реакцію. 1955 року Террі обмінюють у "Бостон". Він занепадає духом. Чергова страшна хвороба — монокульоз, збільшення лімфатичних вузлів і постійна гарячка, зробила із сором'язливого хлопця справжнього відлюдька.

Террі не вів зразковий спосіб життя – пив, курив, особливо останні роки. На запитання сина Джеррі, чому він не дотримується режиму, воротар відповів філософськи:

"А мені платять за гру, а не за спосіб життя".

– У хокейній коробці в той період не було більш акробатичного воротаря, – згадував спортивний коментатор Трент Фрайн. – Він не рухався щосили, ніби вибухаючи та перетворюючись на шалений викид енергії. Навпаки – грав технологічно: вниз рукавичка, натомість вгору, над ключкою, відставлений лікоть, а також вгору націлений наколінник; іноді Юкі здавався людиною-вітряком, котра шайбу зупиняла будь-чим. Усю гру він проводив у напруженні: кричав на товаришів по команді, присідаючи, випрямляючись, пірнаючи, видряпуючись. За три періоди саме його бліде обличчя завжди вимальовувалось і вкарбовувалось у пам'ять.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тіло найталановитішого українського хокеїста шукали 11 років

×