Під час передматчевого співу національних гімнів на "Донбас Арені" мені видалося, що команди грають на нейтральному полі — і грецька, і українська збірні співали самотужки. Арена не підтримувала нашого капітана. Шевченко співав, а вболівальники — ні.
Коли ж "Донбас Арена" обсвистала президента України, мені стало неприємно. А коли перші атаки збірної Греції не обсвистав ніхто, я перелякався, що збірна України програє.
Рахунок ще був 0:0. Але якось одразу Шевченко не поцілив у порожні ворота. Бо це ж енергія: ми або разом підтримуємо своїх, або наша збірна грає на чужому полі!
Перед жеребкуванням плей-офф, Андрій Шевченко переживав, щоб не потрапили на Росію. Мовляв, політики буде більше, ніж футболу. Але вона таки наздогнала нас, у Донецьку.
У Донецьку наші здебільшого програють
І хто придумав проводити вирішальний матч у цьому місті? Невже не ясно, що треба грати там, де збірній фартить? У Дніпропетровську, Одесі, Львові збірна України переграє всіх. Навіть Англію. Київ і Харків — міста "нічийні". А в Донецьку наші здебільшого програють.
Та ще й цей негатив напередодні матчу. Це що — Суркіс не наважився обійти увагою найкрутіший стадіон, то хоч на квитках вирішив заробити? А Ахметов не пропустив можливості й тут показати, які київські погані, а він — хороший?
Шевченко йшов до роздягальні та плакав, я йшов додому — і теж плакав. А вони йшли з "Донбас Арени" просто так.
2 
1
Коментарі
15