— У лютому у Венеції відкривають карнавал, ціни піднімають утричі. Тому їздила у листопаді, коли туристів найменше, — розповідає киянка 26-річна Марина Бурлака. — За переїзд туди й назад заплатили 350 євро за двох. Через погоду місто одразу не сподобалось. Але потім визирнуло сонце, собори "засяяли". Винайняли готель неподалік центру, за 25 євро із людини. Це майже безкоштовно. Про гроші у Венеції думали постійно, бо все дороге.
Центр розташований на 118 островах, вулицями проходять протоки Гранд-каналу. Більшість готелів мають вихід до води, туристи чекають водне таксі на березі.
Замовили катер. Приплив чоловік на гондолі. За годину правив 115 євро. За 15 хвилин підійшли ще четверо туристів, поділили ціну. Вода усюди, крім головної площі, тому штукатурка на будинках обвалюється. Бачили, як у вузькій вулиці застряли три гондоли. Казали, білизна на балконах сохне вдвічі довше.
Дорогою гондольєр співав. Казав, якщо перевозить лише двох туристів, дарує їм пляшку шампанського.
На головну площу Сан-Марко пішли зранку, коли йде меса у соборі. Туристів тоді небагато, зате повно голубів. Почали годувати їх насінням, але місцеві попередили: недавно за це запровадили штраф 50 євро. Коли птахи почали за нами літати, не знали, куди від них подітися.
Гіди пропонують повезти на фабрику венеційського скла. Проїзд в один бік коштує щонайменше 150 євро, тому більшість купують вироби у дрібних торговців.
Майстер хвилин за 5 зробив із розбитої пляшки зеленого коника — за 10 євро. Запевняв: муранське скло ніколи не б'ється. Але надвечір у нашого коника копито відламалося.
Марина радить відвідати Венецію навесні, коли туристів мало. Улітку — спека понад 30°С, надокучають комарі.
Коментарі