Найблакитніший колір води у Греції має бухта Навагіо на острові Закінф. Зі скель у морську воду б'ють мінеральні джерела, тому хвилі мають яскравий небесний відтінок. Самі греки називають острів Закинтос, він – третій за величиною у Іонічному морі. Дістатися на знаменитий закинутий пляж Навагіо можна лише на катері. Наприклад, з однойменної столиці Закинтоса або з містечка Лаганоса, заплативши приблизно 25 євро з людини.
Спуститися сюди по скелях неможливо. Бухта всипана дрібною білою галькою та піском. Пляж абсолютно дикий – там немає ані лежаків з парасолями, ані кіосків з водою. Туристів привозять туди всього на 30-40 хвилин, бо бухта невелика, а бажаючих скупатися у блакитній воді забагато – інші катери терпляче стоять на черзі.
Навагіо називають Білою бухтою за унікальне поєднання кольорів води та піску. На березі лежить іржавий корабель "Панагіотіс" – результат невдалих маневрів капітана. За переказами місцевих, у 1980-тих роках морська поліція наздогнала судно контрабандистів і притисла його до скель. Моряки перевозили заборонені вино та цигарки. Контрабандисти хотіли вирватися з пастки, але після кількох спроб втечі їх відкинуло на скелі й корабель затонув. З часом море почало відступати сильніше і залишило по собі чудовий пляж з вапняку.
"Навагіо" або "навайо" у перекладі з грецької означає "кораблетроща". Після бухти Навагіо можна попросити капітана завезти до морських печер. Найвідоміша з них – Блакитний грот, що поблизу мису Скінарі. Щоб потрапити всередину, треба стрибнути з катера у воду і плисти до печери кілька метрів. У воді повно медуз, але цікавих туристів вони не відлякують. Через гру сонячних променів вода у гроті наче світиться і здається просто лазурною.
Подібних мальовничих печер уздовж берегової лінії безліч. Якщо пощастить, під час вояжу можна побачити каретта-каретта - великих морських черепах. Інколи вони піднімаються на поверхню, щоб вдихнути повітря. Через це Закінф ще називають "островом черепах". Каретта-каретта дуже лякливі і уникають зустрічі з людьми. Цей вид морських черепах знаходиться під загрозою зникнення. Через це на період їхнього розмноження купання на деяких пляжах обмежують – щоб каретта-каретта наважилися відкласти яйця.
Старих будівель на острові небагато – чимало з них були зруйновані під час страшного землетрусу 1953-ого року. Тоді загинуло багато людей, а більшість споруд жителям довелося зводити наново. Однак вціліла стара церква покровителя острова святого Діонісія, де зберігаються його мощі та скінія. Діонісій та Діонісія – досі найпопулярніші імена у місцевих жителів. Промисловості на острові майже немає – є лише діючий завод, що виготовляє маслинову олію та виноробство. Місцеві також вирощують на продаж цитрусові та оливки. Для маслинових дерев тут найкращий клімат, бо дощі випадають вкрай рідко і тривають недовго. А з помаранчів жителі виготовляють смачні лікери.
Перекусити після купання можна у будь-якій таверні. Варто скуштувати смажені на грилі різні сорти риби, маринованого у білому вині з оливками восьминога, сагалакі – смажений сир ладоттері (його готують із суміші козячого та овечого молока і маслинової олії), фаршировані перцем помідори, теропіту із сиром чи шпинатом (страва схожа на лазанью), мусаку (тушковані баклажани з іншими овочами), сувлакі (шашлики), цацики (йогурт з посіченим огірком та часником), катаіфі (різновид пахлави) та фісташкове морозиво.
Пароми на Закінф з порту Кілліні на півострові Пелопоннес ходять кілька разів на день. Автобуси та легковики заганяють у нижній рівень, а два верхніх призначені для пасажирів. Середній заставлений м'якими кріслами і диванами, має плазмові телевізори та бари. Верхній – відкрита палуба, звідки можна роздивлятися море. Тим, хто боїться морської хвороби, моряки радять обирати саме верхню палубу - коли людина дивиться на горизонт, її менше закачує, ніж у закритому приміщенні.
Поїздка на Закінф залежить від погоди. Коли капітани отримують штормове попередження від синоптиків, пароми на острів не ходять. Залежно від погодних умов та течії переїзд триває годину-півтори. На острові також є аеропорт, але місцеві жителі частіше обирають паром.
Коментарі
1