середа, 27 березня 2013 06:45

Анхар Кочнєву повстанці не випускали на вулицю п'ять місяців

Автор: фото: Андрій Шматов
  Анхар Кочнєву тримали в холодному будинку. Через розбите вікно за мінусової температури стеля вкривалася інеєм
Анхар Кочнєву тримали в холодному будинку. Через розбите вікно за мінусової температури стеля вкривалася інеєм

Після п'яти місяців полону одеситка 40-річна Анхар Кочнєва повернулася в Україну. Її захопили повстанці у Сирії. Працювала там журналісткою, перекладачем, організовувала туристичні екскурсії.

На зустріч Кочнєва прийшла у чорних штанях і смугастій футболці. На плечах притримує шалик, у якому її викрали. Взута в коричневі шкіряні кросівки. Каже, під час зйомки репортажів ходила в них по крові й тілах жертв сирійських повстанців. Часто всміхається, точних відповідей уникає.

— 9 жовтня поверталася на таксі додому в Дамаск із міста Хомс. На дорогу вискочили кілька чоловіків, переодягнених у форму сирійських солдатів. Кричали, що проб'ють машину автоматною чергою. Мене утримували в одному з сіл на півночі країни. Зараз у Дамаску сім тисяч заручників. Це сирійці, європейці. Багато жінок і дітей.

Будинок хоч був обладнаний всіма комунікаціями, але дуже холодний. Через розбите вікно при мінусовій температурі стеля вкривалась інеєм. Повстанці спали на матрацах, я — на ліжку. В них була одна ковдра, в мене — три. На вулицю виходити забороняли. Інколи перепадало м'ясо, кебаб, риба. Сама готувала картоплю, рис. Був час, коли голодувала.

Охоронці спершу говорили, що скоро звільнюся, побачу доньку. Але потім ставлення змінилося — день хороший, день поганий. Могли зриватися на мені.

Знаю, що в бойовиків зарплата 100 доларів. Спочатку вимагали від української сторони викуп 50 мільйонів доларів, потім гуманітарну допомогу. З ними неможливо було вести переговори.

Утечу запланувала заздалегідь. О шостій ранку перейшла в кімнату, де жили охоронці, потім минула ще три і вийшла з будинку. Змастила двері, щоб не рипіли. Тихенько винесла свої речі в сумці й пластиковий бідончик з-під молока для конспірації, ноутбук запхала в штани. Один з охоронців чатував на вулиці, другий спав у кімнаті. Вулична охорона в цей час пила чай по інший бік воріт. Через 10 кілометрів вийшла на поселення, яке не підтримувало опозицію. Звідти мене перевезли за 40 хвилин моторним човном через озеро. Далі — машиною до Дамаска. У повстанців залишилися мій закордонний паспорт і фотоапарат.

Я досі не сказала жодного поганого слова про лідера угруповання, яке мене викрало. Бо в мене з ним нормальні людські стосунки. Свідчення про те, що сталося, не давала ні українській стороні, ні сирійській.

Чоловік Кочнєвої та донька 10-річна Лінда живуть у Москві. Через два тижні Анхар планує повернутися до Сирії.

Зараз ви читаєте новину «Анхар Кочнєву повстанці не випускали на вулицю п'ять місяців». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути