28 жовтня відбулися вибори до парламенту. Проходили за змішаною системою: по списках і мажоритарних округах. До парламенту потрапили п'ять партій і 245 мажоритарників. У п'яти округах призначили перевибори. Партія регіонів набрала 30%, "Батьківщина" — 25,54%, УДАР — 13,96%, комуністи — 13,18%, "Свобода" — 10,44%.
Протягом двох тижнів грудня відбулися чотири засідання Ради, сталися чотири бійки. 12 грудня "свободівці" виштовхали із сесійної зали "тушок" — Олександра Табалова та його сина Андрія. Вони потрапили до Ради за списком і по мажоритарці від Об'єднаної опозиції. Не написали заяви про вступ до фракції. "Свободівці" спиляли болгарками паркан навколо парламенту та виламали двері. Опозиціонери блокували трибуну — виступали проти голосування чужими картками.
Спікером обрали "регіонала" Володимира Рибака та затвердили кандидатуру прем'єр-міністра Миколи Азарова.
Перші засідання нової Ради засвідчили, що вона має два обличчя: одне — для виборців, інше — справжнє, вважає політолог 54-річний Володимир Фесенко.
— Зовні — це конфлікти, політичні та ідеологічні протистояння. А приховано представники різних політичних сил домовляються. Пиляння парканів і виштовхування "тушок" — гра на публіку. Голосування за спікера та затвердження кандидатури Азарова — яскраве свідчення таких домовленостей. 126 "регіоналів" проголосували за "свободівця" Руслана Кошулинського не просто так. Натомість "Свобода" дала їм провести спікера Рибака та першого заступника Ігоря Калєтніка. Дволикість парламенту визначатиме стиль його роботи. Погоджуватимуться на компроміс, як голосуватимуть за лобістські рішення, коли йтиметься про гроші.
Коментарі