12 квітня Шевченківський районний суд Києва відправив на дорозслідування справу про побиття учасників торішніх "мовних" протестів під Українським домом. Суддя Наталія Сіромашенко скасувала постанову міської прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно міліціонерів.
Торік 4 серпня відбулися кілька сутичок між противниками прийнятого Верховною Радою закону "Про засади державної мовної політики" і бійцями "Беркута". Близько 500 мітингувальників спробували прорватися до Українського дому, де мала проходити прес-конференція президента Віктора Януковича. Їх не пускали 200 міліціонерів.
— "Беркутівці" розбили мені губу, порвали сорочку. А прокуратура не знайшла у цьому складу злочину. Хоча весь світ обійшли фото, де я стою у вишиванці із залитим кров'ю лицем, — розповідає телефоном полтавець Василь Ковальчук, 55 років. Він підполковник запасу, воював у Афганістані. — Коли почалася бійка, я стояв у перших рядах. Мене двічі вдарив один і той же "беркутівець". Я його схопив за руку, тримав, скільки міг. Після звернувся до лікарів, які там чергували, вони зняли побої. Коли написав заяву до міліції, слідчі навіть не переглянули фото та відео, де видно мене побитого. Прокурор на суді погрожував — казав, що ще раз розіб'є мені лице, якщо я не перестану виступати.
Прокуратура не порушувала кримінальної справи через наказ влади, вважає адвокат 32-річний Олег Веремієнко:
— Під час однієї з тих бійок постраждали двоє міліціонерів. Так на наступний день затримали активіста Дмитра Резніченка. А стосовно того, що побили простих людей, дев'ятий місяць не хочуть відкривати кримінальну справу. Закриття розслідування вони мотивували тим, що начальник столичного "Беркута" полковник Володимир Олександров провів службове розслідування і не виявив фактів побиття мітингувальників. Але їх же били його підлеглі, звісно, він їх прикривав, як міг.
Якщо міліціонери розслідуватимуть справи тільки на замовлення влади, то це порушення всіх норм, які є в нашій державі. Правоохоронці хочуть, аби їм довіряли, — нехай вирішують проблеми народу, а не купки людей. Говорять про справедливість, а самі не можуть нічого зробити зі своїми колегами, які махають кийками наліво і направо.
Коментарі