Двометрову діру пробила глиба снігу й льоду в металевому даху Музею Лесі Українки у Києві 28 березня. Переламала кілька дерев'яних балок. Тала вода частково затопила один із залів, де виставлена вишивка, зроблена письменницею, та колекція її матері Олени Пчілки.
Снігова брила впала з даху мансарди-балкона сусіднього будинку, розташованого впритул до музею. Її добудували кілька років тому.
— Коли дізналися, що пробитий дах, викликали рятувальників, міліцію. Склали акт, міліціонери написали заяву. Чоловіки лопатами розбили брилу, винесли на вулицю, — розмахує руками директорка Наталія Терехова. Піднімаємося скрипучими дерев'яними сходами на другий поверх квартири-музею. — Я пробувала дізнатися, кому належить прибудова і чи мали право на її будівництво. Але ніхто нічого не знає. У жеку, що обслуговує район, кажуть: прибудова незаконна. Однак нічого зробити не можуть, бо це приватна власність. Найгірше те, що на мансарді видно ще одну брилу снігу й вона в любий момент може впасти на наш дах. Рятувальники не можуть її збити, бо не мають драбини, щоб туди долізти. Жек не реагує.
У залитому залі на білій стелі видно водяні плями, біля плінтусів потріскалася штукатурка. Посеред кімнати стоять кілька відер, у них капає вода. Вишиванки на стінах завішані поліетиленом, інші віднесли до спецфонду музею. На горищі підлогу над діркою працівники застелили плівкою. Воду, що стікає з неї, збирають у тазики й відра. Із дірки звисають переламані дерев'яні балки. Бетонне перекриття потріскалося, стало м'яким.
— Ця будівля побудована 1889 року за проектом архітектора Горденіна. Має статус пам'ятки історії та культури. Відреставрована у 1980-х. Музей займає два поверхи. На першому — меморіальна квартира сім'ї, інтер'єр якої був відтворений за спогадами молодшої сестри письменниці Ізідори. На другому — експозиції, — пояснює Наталія Юріївна. — Якщо найближчим часом не закрити дірку, то вода заллє будівлю, й вона стане аварійною. Коштів на це музей не має.
Музей Лесі Українки відкрили 1962 року, входить до комплексу музеїв видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького та Панаса Саксаганського. Підставою для його створення став факт, що у ХІХ-ХХ ст. тут компактно проживали їхні родини. Квартал називався Українським Парнасом. Музейні експозиції розміщені в меморіальних будинках, що збереглися дотепер.
На вихідних альпіністи збили другу снігову брилу, що нависла над будівлею музею. Сокирами порубали її на шматки. Щоб залатати пробитий дах музею, управління культури столичної міськдержадміністрації направило покрівельників. До вечора понеділка обіцяють усе зробити й замінити зламані балки.
2 
1
Коментарі