Минулого тижня Міністерство охорони здоров'я затвердило новий санітарний регламент для дитсадків. Він спрощує вимоги до відкриття приватних дошкільних закладів.
— Після цього приватних садків побільшає, а вартість послуг має знизитися, — каже 36-річна Олена Заплотинська, проектний менеджер реформи освіти Національної ради реформ. Вона розповідає про зміни, які відбудуться після затвердження цього документа.
Які основні проблеми із дошкільними закладами в Україні?
— По-перше, їх бракує. Зараз на 100 місць у дитсадках припадає 119 дітей. Місцеві органи влади не в змозі задовольнити попит. Найбільші черги — у великих містах, містах-супутниках, які швидко розбудовуються. По-друге, у підприємців немає мотивації відкривати приватні садки або ж законно їх оформлювати. Серед нині діючих приватних дитсадків дуже мало ліцензованих. Лише 200 закладів із 15 тисяч мають приватну форму власності. У європейських країнах цей показник сягає 60 відсотків. Одна з причин невеликої кількості приватних садків в Україні — надмірна зарегульованість цієї сфери.
У чому це виявляється?
— Норми розраховані на великі садки — із земельною ділянкою, багатьма приміщеннями, утриманням обладнання. Наприклад, кожна група повинна мати приміщення для прийому дітей, ігрову кімнату, спальню, буфетну, туалет. У садку має бути пральня й харчувальний блок. Щоб влаштувати все це у приватному закладі, потрібні значні капіталовкладення. Звісно, потім вони суттєво позначатимуться на ціні послуг.
Як новий санітарний регламент вплине на створення приватних дитсадків?
— Він дає можливість раціональніше використовувати приміщення. Наприклад, замість організації харчоблоку можна користуватися послугами компаній, що готують і привозять їжу. Замість власної пральні — здавати речі в інші пральні. Дозволили замість одноярусних ліжок користуватися двоярусними або матрацами. Така практика поширена у країнах ЄС. Західних колег завжди дивувало, що ми скаржимося на брак місць у садку і водночас дозволяємо мати окремі спальні для кожної групи. Одна із найважливіших новацій — садки неповного дня тепер можна влаштовувати у житлових приміщеннях. Це сприятиме зменшенню витрат. І впливатиме на зниження цін на послуги. На скільки саме, поки що сказати важко.
Які заклади стало простіше організувати?
— Це малі, сімейні садки, заклади неповного дня та дитячі клуби. На них не потрібні великі капіталовкладення. Складніше з приватними великими садками, оскільки лише вдосконаленням санітарних норм не обійтися. На часі ще зміни до державних будівельних норм.
Чи довіряють батьки приватним дитсадкам?
— Так, часто вони розчаровуються в комунальних закладах, втомлюються від благодійних внесків, мають проблеми з адаптацією дитини. У приватних садках інтереси малюків, їхній психологічний комфорт — на першому місці. Батьки платять фіксовану суму й задоволені умовами, які садок забезпечує.
Які типи дитячих садків також потрібні?
— Корпоративні, їх відкривають приватні компанії, підприємства чи бюджетні заклади. Садочки призначені для дітей працівників цих установ. В Україні вже є прообрази корпоративних садків у деяких університетах. Це садочки неповного дня або ж повноцінні дошкільні заклади, де діти співробітників університету та студентів можуть перебувати, поки батьки на роботі чи навчанні.
Для місцевої влади такий тип дитсадків вигідний. Він частково зменшить попит на державні заклади. Для бізнесу чи держпідприємств це дозволяє зробити комфортнішими умови для своїх співробітників, знизити плинність кадрів.
Чи побільшає невдовзі корпоративних дитсадків?
— Для них також діють спрощені умови. Однак щоб посприяти створенню саме корпоративних закладів, треба внести зміни до законодавства, що регулює державно-приватне партнерство — до закону "Про дошкільну освіту". Крім цього, необхідна потужна інформаційна кампанія для роботодавців. Вона має показати переваги створення корпоративних садків.
2 
1
Коментарі
1