четвер, 27 серпня 2009 07:35

Снайперів поклали на шкільний дах у пташиний послід

У селі Великі Сорочинці Миргородського району на Полтавщині неподалік тимчасової автостанції стоять два біґборди. На першому надпис: "НЕ шановні злодії! На Сорочинському ярмарку вас знімають та чекають приховані камери!". На іншому — гоголівський герой дяк мацає за груди Хіврю. До них ідуть чотири міліціонери. Поверх заклик "Натисни на кнопку — отримай результат! Тривожний виклик міліції — 2 хвилини і ми на місці!". Завдяки новому охоронному обладнанню цьогоріч скоротили кількість міліціонерів, що чергували на Сорочинському ярмарку. Він проходив із 19 по 23 серпня.

Центральна алея всипана людьми. Щодня об 11.00 відбувається театралізоване дійство. Микола Гоголь виїжджає в кареті. А за ним на волах — герої його творів Солопій Черевик і його дружина Хівря. Ярмарок у середу мали відкрити об 11.00. Заради президента Віктора Ющенка перенесли на годину пізніше.

— Він на вертольоті прилетів. Сів на стадіоні в центрі села біля школи. Кругом міліціонерів понаставляли. А снайперів положили на кришу школи. Там голуби ср..ли років 20, — розповідає місцевий чоловік, називатися не хоче.

У містечку майстрів найходовіший товар уже кілька років — вишиті сорочки. Найдорожчі продають по 3,5 тис. грн.

— Моду на них започаткували українські скоробагатьки, — говорить 49-річний Володимир Мазкун із Петрівки Глобинського району Полтавської області. Він на ярмарку 21 рік торгує брилями з озимої пшениці. Один продає за 250 грн. — Між багатіями з"явилося якесь змагання — купити круту вишиванку. А непогано б і брилика до неї придбати в мене.

Розповідає, здебільшого серед його покупців — інтелігенція.

— Прицмакують, а купити не можуть. Видно, що людина естет, а в естетів зазвичай грошей малувато, — пояснює Володимир Іванович. — Українці — то найскупіші покупці, бо завжди грошей нема, люблять поприбіднятися.

Мазкун продає бриль, діаметром понад 1 м.

— Щороку роблю один такий, займаюся ним два тижні. Купують у галереї, ресторани. Завжди спродуюся, — каже. — Прошу 2,5 тисячі гривень. Торік продав за 1600. Він десь 165-го розміру — вдесятеро більший, як для звичайної голови.

Із кремезним чоловіком фотографується Відьма. Вона у вишиванці, скуйовджене волосся, причеплений довгий ніс. У руках тримає мітлу. Чоловік запихає їй за пазуху 5 грн.

— А в мене ж їх дві, — натякає акторка. Чоловік дістає ще гроші.

Відьму вже понад 30 років грає 64-річна Поліна Сирбу із Гаркушинців на Миргородщині.

— Люди нині не такі веселі. Раніше повністю віддавалися атмосфері ярмарку, відпочивали, — каже вона. — З"їжджалися фольклорні колективи з усіх сіл Миргородщини. А тепер одиниці.

Нарікає, ярмарок став заполітизованим.

— Навіть заходи підтасовують до приїзду високого чиновника, — говорить Поліна Григорівна. — Уже діє на нерви. Такої охорони в президента, як цього року було в Ющенка, ще не бачила. Його охорона — це заколдований круг, навіть мітла моя його не пробила.

Недалеко від садиби Хіврі старий чоловік продає гребінці з коров"ячих рогів і дерева.

— Тимошенко Йван я, — розповідає про себе. — Із Хомутця. 84 года. На ярмарку з 1960-х, коли його відновили. От тоді був найкращий ярмарок, величезне свято. Тоді було просто, а щас оформлено, за місце треба платити. Ярмарковий збір — 500 гривень.

Жінка запитує, скільки коштує гребінець.

— 30 копійок.

— Не может быть, — дивується та.

— Та гривень, — каже чоловік.

Жінка йде геть.

— Я вчора давала інтерв"ю Ющенку, — хвалиться 70-річна Євгенія Скорик із російського міста Саратова. Родом вона із Сумщини. Останнє десятиліття возить на ярмарок пухові хустки. — Він мені навіть руки цілував. Я йому сказала, щоб зміцнював союз із Росією. А він заперечив, хоче, щоб Україна була суверенною. Я за те, щоб держави дружили.

Зауважує, що раніше покупці торгувалися, а нині перестали.

Кераміст з Опішні Зіньківського району Полтавщини 66-річний Віктор Комаревцев на ярмарок їздить 25 років. Каже, гончарі — найздоровіші серед усіх майстрів:

— Бог зліпив людину із голубої глини. Така є тільки в Опішні та Болгарії. Коли працюєш із глиною, то підзаряджаєшся космічною енергією. Я можу те, про що молодий уже й забув. Молоді те роблять раз у тиждень чи місяць. А я займаюся тим регулярно. Он моя женщина Лєночка не дасть обмануть. Вона поки мені не дружина, але перспектива у неї є, — киває на біляву молодицю в солом"яному брилі. — У мене ще чимало сили.

Упирається руками в землю, підіймає ноги й вирівнює тіло паралельно землі.

Зараз ви читаєте новину «Снайперів поклали на шкільний дах у пташиний послід». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути