7 травня 33-річного Віктора Рощука з Вінниці вдарило струмом 10 тис. В. Він 4 год. не приходив до тями і п"ять днів був у реанімації.
— Я сидів у машині на узбіччі, розмовляв по мобільному з дружиною. Кажу: "Через 20 хвилин буду вдома", — розповідає Віктор Рощук у палаті опікового центру Вінницької обласної лікарні. Мобільний телефон лежить на ліжку. — Їде "вольво". Його підрізає якась машина. Водій вивернув руль, щоб не наїхати на людей біля зупинки. І врізався в стовп. Опора нахилилася, провода провисли. Я побіг витягати водія із машини. Переживав, що авто загориться. Нирнув під провода, вони майже над машиною були, відкрив дверцята "вольво". І все. Далі провалля, нічого не пам"ятаю. Опритомнів у реанімації.
Район, де сталася аварія, називають Електромережа. Фахівці кажуть, там проходить високовольтна лінія 10 тис. В на село Шкуринці.
Лікарі намагалися вивести Рощука із шокового стану.
— Водій "вольво" теж Віктор і йому теж 33 роки. Він потім розказував, що провід зачепив мені шию. Мене стало трясти, больовий шок. Струм виходив через руки, спину, п"ятки. Ноги горіли. Мене забрала "швидка". П"ять днів був у реанімації, потім сюди в опіковий перевели, — розказує. — Коли випишуть, не говорять. Потрібно ще одну чи дві операції зробити по пересадці шкіри.
Олена Іванівна, мати Віктора, чергувала біля реанімації три дні.
— Нам сказали, що перших три дні будуть вирішальними. Якщо стан стабілізується, то Вітя житиме, — на її очах з"являються сльози. — Подзвонили спочатку чоловікові з Вітіного мобільного. Там у нього записано "папа". А він уже мені й Олі, нашій невістці. Приїхали, коли Вітя ще був без свідомості. Думали, не виживе дитина.
За два тижні мені снилися погані сни. Брудна вода і я в ній. Відчувала, що буде щось погане. За 10 хвилин до аварії Вітя був у мене. Поїхав додому. Я відчула, що щось сталося — як кажуть, серце йокнуло. Подзвонила до невістки. Вона каже, що Вітя телефонував, зараз буде вдома.
Хірург опікового центру Сергій Бевз, 33 роки, каже, що після лікарні на Рощука чекає тривала реабілітація. Потрібно обстежуватися в кардіолога.
Струм виходив через руки, спину, п"ятки. Ноги горіли
— Будь-яка електротравма зачіпає серце, — каже лікар. — Тому відхилення в кардіограмі були спочатку. А взагалі, після такого виживають не всі. Буває, тільки капці залишаються. Чому одні виживають, а інші гинуть, ніхто не знає.
Медики говорять про особливості організму. Мовляв, людина не знає своїх можливостей.
— У Віктора відновлення пересадженої шкіри йде нормально. Але на п"ятках ще залишилися омертвілі частини. Ми застосували "ефект вологої камери" та охолодження шкіри. Ці нові методики нашого центру. Вони дозволяють пришвидшити одужання, — зазначає Сергій Миколайович.
Віктор Рощук працює інспектором Вінницької митниці. 7 травня в нього був вихідний.
— Набридло вже в лікарні. Важко чути, як діти кричать. Багато малюків сюди привозять. То вивернуть на себе каструлю з окропом, то ще щось, — зітхає. Своїх дітей у Віктора немає, одружився торік. — Кручуся на ліжку туди-сюди, радіо слухаю, по телефону розмовляю. Вставати мені заборонили, бо ноги найбільше постраждали. На руках і на голові вже рани заживають, — дивиться на зап"ясток, де є ділянка з рожевою шкірою. — На п"ятках рани глибокі, не знаю коли почнуть заживати. Усі мене питають, чи не з"явилося в мене після цього випадку надприродних здібностей. Знаєте, коли все болить, не думаєш, чи є в тебе якійсь там способності, — усміхається. — От коли виздоровлю, то буду прислухатися, чи вмію щось таке, чого раніше не вмів. А зараз найбільше хочу, щоб усе стало так, як до того було.
2 
1
Коментарі