Заколот ПВК "Вагнер" послабив владу російського президента Володимира Путіна.
Євросоюзу необхідно обговорити нові ризики, які виникають через більшу нестабільність Росії, сказав голова демократії ЄС Жозеп Боррель, передає "Європейська правда".
ЄС досі розглядав Росію передусім як загрозу, оскільки Москва атакувала Україну. Тепер потрібно враховувати нові ризики через внутрішню нестабільність у Росії.
"Очевидно, що Путін виходить з цієї кризи слабшим. Але слабший Путін – це більша небезпека. Тож нам треба дуже добре розуміти наслідки. Путін втратив монополію на застосування сили, і, безперечно, нестабільна Росія є більшим ризиком", – зазначив Боррель.
Зараз Євросоюз думає над сценаріями і потребує глибокого аналізу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Говоритимуть про Україну та Пригожина: у Брюсселі розпочинається саміт лідерів ЄС
"Будьте певні, саме цим зараз займаються усі розвідки країн-членів", – додав дипломат.
Залишається дуже багато питань щодо наслідків заколоту. Путін може почати боротьбу з людьми всередині системи, у лояльності яких має сумніви.
"Єдина відповідь, яку ми можемо дати на будь-що, що відбувається в Росії – це продовжувати підтримувати Україну", – наголосив Боррель.
Він буде просити лідерів продовжити підтримувати фінансування Європейського фонду миру, з якого передають кошти на військову допомогу Україні.
У Європейському Союзі вже тривалий час іде дискусія щодо вироблення сценаріїв дій блоку і держав-членів у випадку, в тому числі розпаду Російської Федерації. Про це сказав посол України при ЄС Всеволод Ченцов.
ЄС опублікував в офіційному журналі новий санкційний список в межах 11-го пакета, який набрав чинності 23 червня. Після його запровадження загальна кількість осіб, які перебувають під європейськими санкціями, збільшилась до 1572 людей та 244 компаній та організацій.
Коментарі