Меркель блокувала зброю Україні, ФСБ влаштовує провокації, а Путін погрожує – що про нас пише світ

Минулого тижня відбулася відеозустріч президентів США і Росії Джозефа Байдена і Володимира Путіна. Також телефонні переговори з останнім провів прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон. Обидва західні лідери говорили з Кремлем про можливий напад росіян на Україну. Путін протестував проти перспективи членства Києва в Північноатлантичному альянсі. Вимагав запевнень, що цього не станеться. І не отримав їх. Водночас, Євросоюз підготував санкції, що введе в разі атаки РФ. Що ще писали світові медіа про Україну та події навколо неї - в огляді преси за 8-14 грудня.

"Меркель блокувала постачання зброї в Україну", Bild, Німеччина

Офіційно уряд Німеччини за Анґели Меркель завжди був на стороні України. Канцлер і її міністр закордонних справ не раз казали про виключну роль її суверенітету і територіальної цілісності. Проте невдовзі після закінчення ери Меркель структура німецько-української солідарності вказує на глибокі злами.

З травня 2021 року Німеччина використовувала механізми в НАТО, щоб не дати іншим членам Альянсу продавати Україні зброю. Системи озброєння, заблоковані німецьким вето – 90 гвинтівок Barrett M82 з США та 20 протидронних комплексів EDM4S-UA з Литви. Україна оплатила обидві через Агентство підтримки та постачання НАТО NSPA ще на початку року і чекала їх доставки.

 

У травні представники Німеччини і Нідерландів у Раді NSPA виступили проти продажу американських гвинтівок. Будь-яке рішення продати зброю через NSPA вимагає консенсусу між союзниками в кожному окремому випадку.

Те, що Нідерланди перейшли на бік Німеччини проти решти НАТО - ініціатива Берліна. Уряд Меркель хотів уникнути враження, що єдиний, хто проти продажу. Поставку нелетальних протидронних систем також відклали щонайменше на півроку через бюрократичні перешкоди.

У серпні президент Володимир Зеленський практично благав Меркель під час її візиту до Києва зняти блокаду з купівлі зброї у США, Литви та інших країн НАТО. "Ні в якому разі", - відповіла Меркель.

 

Лише за кілька днів до закінчення терміну повноважень Меркель частково відмовилася від блокади перед загрозою концентрації російських військ на українських кордонах. Наприкінці листопада німці зняли вето на протидронну систему EDM4S-UA. Десять із 20 замовлених комплексів Україна отримає до кінця грудня.

"Закликаємо новий німецький уряд нарешті дати зелене світло оборонній зброї для України. Відповідно до статуту ООН, маємо природне право на захист від збройного нападу. Україна вже тимчасово втратила 7% території через військову агресію Росії в Криму і на Донбасі. Зараз Путін планує нове масштабне вторгнення", - заявив посол України в Німеччині Андрій Мельник.

"Україна обвинувачує Росію в інформаційній війні після арештів "неонацистів", Reuters, Велика Британія

13 грудня українська служба внутрішньої розвідки обвинуватила Росію в інформаційній війні після того, як та повідомила, що заарештувала 106 прихильників української неонацистської молодіжної групи за планування нападів і масових убивств.

Інцидент стався в момент гострої напруженості між двома країнами. Україна боїться можливого вторгнення Росії. Москва заперечує, що має такі плани.

 

Федеральна служба безпеки Росії провела арешти у 37 регіонах. Двоє затриманих планували напади на навчальні заклади, заявила. ФСБ можливою групою для нападів назвала МКУ, що начебто означає "Маніяки. Культ убивства". У ФСБ кажуть, що групу створив українець під патронатом спецслужб України.

"Такі заяви ФСБ - частина скоординованої інформаційної операції, яку слід розглядати лише через призму гібридної війни", - відповіли у Службі безпеки України.

В останні тижні Москва спрямувала шквал ворожої риторики проти Києва. Україна, США та західні країни висловили побоювання щодо нарощування російських військ біля кордонів України та небезпеки можливого вторгнення. Москва заперечує плани нападу і обвинувачує Україну та НАТО у розпалюванні напруженості, вимагаючи гарантій від Альянсу, що той ніколи не прийме Київ.

Вашингтон вважає, що Росія планує використати такі "провокації" нібито зі сторони України для виправдання можливої воєнної агресії.

"У розмові з Джонсоном Путін закликає дати гарантії, що Україна не буде в НАТО", ABC, США

Президент Росії Володимир Путін 13 грудня заявив британському прем'єру Борису Джонсону, що Москва наполягатиме на гарантіях Заходу, які виключають прийняття України в НАТО.

Нарощування Росією військ поруч з кордонами України спричинило побоювання українців і західних лідерів щодо можливого вторгнення. Минулого тижня президент США Джо Байден попередив Путіна про "серйозні наслідки", якщо Москва нападе на свого сусіда.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Байден говорить про розплату Росії за можливу нову агресію проти України - огляд світової преси

Путін заперечує такі наміри, але закликав західних лідерів дати юридичні обіцянки, що НАТО не розширюватиметься в Україну.

Під час розмови з Джонсоном Путін ще раз заявив про занепокоєння Москви "освоєнням території України" членами НАТО, заявивши, що це "несе пряму загрозу безпеці Росії". Москва заперечує проти спільних навчань українців з НАТО, і попереджає, що розширення Альянсу на Україну стане "червоною лінією" для неї.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Борис Джонсон сказав Путіну, що напад на Україну був би "стратегічною помилкою"

Під час розмови Путін додав, що найближчим часом Росія представить проєкти документів, в яких викладе свої вимоги.

Джонсон слідом за Байденом та іншими західними лідерами застеріг Москву від нападу на Україну. Також британський прем'єр "наголосив на прихильності територіальній цілісності та суверенітету України і попередив, що будь-які дестабілізуючі дії будуть стратегічною помилкою, яка матиме значні наслідки".

"ЄС закривається від Москви через Україну та обговорює безпрецедентні санкції", TV5 Monde, Франція

Євросоюз у понеділок ввів санкції проти російської воєнної групи "Вагнера". Також надіслав Путіну повідомлення про розроблення "дорогих" для російської економіки санкцій, щоб переконати його не напади на Україну.

 

"Важливо, щоб Росія зрозуміла, що напад на Україну матиме для неї дуже високі економічні та політичні наслідки. Покладаємось на стримування, щоб уникнути війни. Бо коли вже її розпочнуть, то важко зупинити. Слід готуватися до гіршого, сподіваючись на краще. Розглянули кілька сценаріїв і для кожного розробили відповідь", – попередив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель.

"Розглядають економічні та фінансові санкції. Вони мають бути безпрецедентними. Бо стримування - найкращий спосіб запобігти війні. Маємо бути готовими і сильними у відповіді, бо Росія підготувалася до конфлікту", - заявив міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс.

Розмовляти та вести переговори краще, ніж стріляти, наголосив глава дипломатії Люксембургу Жан Ассельборн.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відносини між ЄС і Росією покращаться не скоро - глава Європарламенту

"Не можна робити нічого, що загострить напруженість із Москвою", – заявив його іспанський колега Хосе Мануель Альварес.

Політичний діалог із Москвою триває. Адміністрація президента США з понеділка по середу відправила в Україну та Росію заступника держсекретаря США з питань Європи Карен Донфрід.

Підготовлена також зустріч європейських міністрів до саміту в середу-четвер в Брюсселі. Зустріч відбудеться між лідерами ЄС та їхніми колегами з п'яти країн "Східного партнерства" - Україною, Грузією, Молдовою, Вірменією, Азербайджаном. Європейські лідери хочуть виступити єдиним фронтом проти дій Москви в цих прикордонних з ЄС країнах.

Цього тижня ЄС продовжить на півроку економічні санкції, прийняті проти Росії після анексії Криму 2014 року.

"Росія не вірить НАТО щодо України", The Times, Велика Британія

Москва заявила, що у Росії не буде вибору, крім того, як відповісти силою, якщо НАТО продовжить свою експансію на схід.

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков зробив перше явне попередження про можливі воєнні дії, відколи Кремль перекинув понад 90 тис. військових до кордонів з Україною.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський: Росія окупувала території України і не хоче визнавати себе стороною війни

Росія не раз наголошувала, що розширення НАТО буде однією з "червоних ліній", відколи Захід забив тривогу щодо можливого російського вторгнення в Україну вже у січні-лютому 2022 року.

"Відсутність прогресу в політичних проблемах дипломатичного врегулювання цього питання означатиме, що наша відповідь буде воєнною і військово-технічною", - сказав Рябков.

×