— Мені подобається боротьба, люблю стріляти. Бачила, як убили мого друга. Але терпець увірвався минулого місяця після авіаудару, коли побачила смерть своїх дітей. На моїх руках померли 10-річна дочка і 7-річний син. Відтоді вирішила, що боротимуся та мститиму, — каже 36-річна сирійка на прізвисько Гевара. У рідному місті Алеппо її називають жінка-снайпер.
Справжнього імені не говорить. Раніше вона викладала англійську в школі. Після смерті дітей від авіанальоту урядових військ президента Башара аль-Асада вперше взяла в руки зброю й приєдналася до групи повстанців.
Щодня виходить на вулицю з гвинтівкою з оптичним прицілом. Має легкий макіяж, тонко вищипані брови. Носить шкіряні начищені до блиску черевики на невисоких підборах, штани кольору хакі, спортивну куртку і хіджаб. Має масивний золотий браслет. Засідає у напівзруйнованих будівлях і чекає ворога — урядових солдатів.
— Зараз у мене зо 30 соратників. Усі чоловіки. Коли дізнаюся про смерть одного з них, намагаюся застрелити одного противника. Робота складна. Вимагає терпіння, швидкості та інтелекту. Інколи доводиться годинами сидіти, вичікуючи ціль. Щоразу, коли попадаю в ціль, кричу: "Так!" — каже.
Розповідає, що вбила щонайменше п'ятьох урядових солдатів.
— Я завжди була революційно налаштована. Через це і розпався перший шлюб. Чоловік не поділяв моїх поглядів, — додає.
Зараз заміжня за командиром повстанської бригади. Розповідає, що вночі часто сняться діти. Через це ридає до ранку.
3 
1
Коментарі