Благословенна незалежність України

Бог об'єднує людей. Бог об'єднав нас, українців, 24 серпня 1991 року, коли Верховна Рада України урочисто проголосила незалежність України.

Незалежність України стала можливою, бо всі прагнули свободи. Бог дарує людям волю, і незалежність нас об'єднує. Ми домовилися бути незалежною державою. Ніхто не посмів покласти всі сили на протидію реалізації Акту проголошення незалежності України.

Не знайшлося жодної душі, яка б не приєдналася до угоди про незалежність України за доброю волею або через мудре прийняття об'єктивної дійсності. Так і було, і сталося чудо: постала вільна Українська Держава на руїнах злої колективістичної імперії.

Ми почали будувати свою державу з чистого аркуша, і великодушні добродії з Верховної Ради України гарантували нам суверенітет особистості. Однак спитаймо себе, чи взяли ми обіцяне, чи відстояли своє – те, на що маємо природне право?

Ми здобули незалежність від обману? Ні, не здобули, бо постійно обманюємо інших, прагнемо обманути себе та вірити у чужий приємний обман.

Ми звільнилися від ненависті? Ні, не звільнилися, бо постійно виплескуємо ненависть, обманюючи себе, ніби кажемо правду.

Ми маємо свободу від бідності? Ні, не маємо, бо не хочемо своєю доброю волею створювати добро, торгувати ним, купувати добро за справедливу ціну, а хочемо все отримати просто так, в обмін на одне пусте бажання, без осмислених, особисто спланованих, відповідальних самостійних зусиль, без щоденної праці, без переговорів та домовленостей про спільне творення добра.

Ми усвідомили суверенну самостійність кожної людської душі, власної та чужої, навчилися цінувати приватну власність та особисту недоторканність кожної людини? Ми визнали недостойність зазіхань на чуже ані словом, ані ділом, безперспективність приниження, негідність примусу та насильства?.. Спитайте в себе!

Зараз, на виборах народних депутатів, ми будемо обирати законодавців народної волі. Тож проявімо самоповагу! Погодимось із програмами тих, хто планує посилити гарантії суверенітету особистості. Відкинемо грішні пропозиції сладкої неволі, принизливі дари тих благ, які ми повинні здобути собі власними силами з Божою допомогою.

×