Путін визнав російські проблеми середньої і меншої дальності
Москва починає пожинати плоди своєї авантюри 2014 року
Поки українське суспільство зайнято активним обговоренням перспектив імпічменту президента США, навколо наших кордонів розгортаються події, які матимуть безпосередній вплив на безпеку України.
Що ж відбувається?
19 вересня президент Росії Путін провів чергове засідання Воєнно-промислової комісії РФ. Під час нього був змушений визнати, що у ході реалізації програми імпортозаміщення в оборонно-промисловому комплексі, були допущені прорахунки. Йшлося про те, що затримки у програмі, яка почалася п'ять років тому, змусили "змістити терміни виконання деяких завдань держоборонзамовлення".
За інформацією російських медіа, того ж 19 вересня Путін направив листи на адресу низки країн, у тому числі членів НАТО, з пропозицією запровадити мораторій на розміщення в Європі ракет середньої і меншої дальності, які раніше контролювалися відповідним договором.
Путін направив листи з пропозицією запровадити мораторій на розміщення в Європі ракет середньої і меншої дальності
Як казав герой однієї популярної відео-пародії на російську пропаганду: "Совпадєніє? Не думаю".
Між тим, за інформацією агентства новин "Німецька хвиля", НАТО вже 25 вересня відкинуло згадану пропозицію Росії, як таку, що "не заслуговує на довіру".
І дійсно, навіщо країнам-членам Альянсу покладатися на якійсь незрозумілий мораторій, коли Росія відверто стала вважати міжнародне право не догмою, а своєрідним набором постулатів, з якого Кремль обиратиме те, що їй вигідно? І це при тому, що ще зовсім недавно Москва позиціонувала себе у світі у якості твердого прибічника післявоєнної міжнародно-правової системи.
Що ж, Росія починає пожинати плоди своєї зовнішньополітичної авантюри 2014 року, коли окупувавши Крим і розпочавши агресію на Сході України, вона своїми діями остаточно зруйнувала власний авторитет, як передбачуваного партнера на міжнародній арені.
Втім, виглядає так, що у світі, і в Європі тим часом визрівають серйозні зміни. Країни НАТО вже явно відчувають їхній поступ. Не хотілося б, щоб ці загрози залишилися поза увагою України.
Олег Бєлоколос, для Gazeta.ua
Коментарі