Чим запам"ятався Лех Качинський полякам

 

Патрик ЗАБІЦЬКИЙ, 26 років, Познань:

"Він робив усе, щоб зняти інформаційну блокаду під час збройного конфлікту Росії та Грузії. Сприяв будівництву Музею Варшавського повстання, доки був мером столиці. Підтримував помаранчеву революцію в Україні. Я не в усьому з ним був згодний. Він двічі забороняв парад геїв - 2004-го та 2005-го. Це порушує права людини. Качинський заявив, що пропаганда гомосексуалізму може призвести до зникнення людської раси".

Пауліна , 27 років, Краків:

"Був сміливим, часом грубим, різким чоловіком, стіною для нації. А Марія - перша леді, якою можна було пишатися. Залишалася собою, не жила в розкоші. Була гідною супутницею життя президента. Ця пара стала взірцем для всіх поляків".

Ярек ЖЕБРОВСЬКИЙ, 45 років, Сувалки:

"Пам"ятаю, як на прес-конференції, здається, в Брюсселі Лех Качинський про останнє запитання сказав: "Якесь одне, але не від мавпи в червоному". Єдиною в червоному одязі у студії була журналістка, яка очолювала інформаційну кампанію проти братів Качинських.

Але полякам буде важко обрати когось, хоч трохи схожого на "маленького лицаря".

MIKE, 27 років, юрист, Варшава:

"Я не надто любив Леха Качинського. Не схвалював його політики. Та зараз розумію, загинула людина, яка, незважаючи на свої вади, багато принесла користі для польської політики. Його найбільша заслуга - піклування про історичну пам"ять".

Ґжеґож, 47 років, програміст, Жешув:

"Я ніколи не погоджувався з Качинським і не голосував за нього. Лех був занадто консервативним, католицьким і несучасним. Але більшості населення подобалося саме це".

Міхал, 36 років, Варшава:

"Багато хто з польських лідерів мислять вузько. Наприклад, кажуть: навіщо нам та Грузія? Вона далеко. Яка з неї користь? Качинський був не таким. Завжди допомагав тим, хто цього потребував".

Маґда, 17 років, школярка, Тихи:

"Про політику не знаю майже нічого. У моєму оточенні про владу і президента майже не говорять. Мушу зізнатися, про нього говорили лише, коли жартували. Після подій у Смоленську більшість молоді об"єдналася в горі, але не всі. Обурює, коли в інтернеті натрапляю на повідомлення моїх однолітків як-ось: "Нарешті!". Таке можуть писати тільки ідіоти. Тепер усі бачать, як сильно нам був потрібен президент Качинський".

"Ми ніколи не дізнаємося, що стало справжньою причиною катастрофи"

Зося ПАВЛИЦЬКА, 18 років, Лешно:

"Гадаю, Катинська земля прагнула, щоб світ довідався, що там трапилося 70 років тому і про що весь світ мовчав. Ця катастрофа привернула увагу до цього проклятого місця. І в один день обійшла весь світ".

Томаш ШИМАНСЬКИЙ, 29 років, Краків:

"Його дуже критикували та висміювали. Називали "качуром", а Польщу - "качиним городом". Часто разом із дружиною вони поводились надто вільно, наперекір протоколу. Це надавало його вдачі дуже теплих, зичливих та щирих рис".

Марія, 65 років, пенсіонерка:

"Я у нього просто закохана. Лех Качинський був дуже схожий на мого батька. Культурний інтелігент старого виховання. Дуже ґречний стосовно жінок. Любив тварин. У президентському палаці жили пес-знайда й декілька котів.

Ми ніколи не дізнаємося, що стало справжньою причиною катастрофи. Півдня вони не говорили, скільки насправді людей було у літаку. Це нечувано!"

Марчін ПАВЛЯК, громадський діяч, Люблін:

"Найсміливіший вчинок, яким запам"ятався мені Качинський: коли Росія атакувала Грузію, він полетів до Тбілісі. Очевидно, його візит був спланований спільно з Ющенком. Це сприяло послабленню російських атак. Тоді як західні країни обмежувалися лише словесними протестами, наш президент зробив рішучий жест".

У президентському палаці жили пес-знайда і декілька котів

Кріс ПАРИПА, 28 років, фотограф, Нью Йорк, США:

"Я живу в США, хоча народився у Польщі. Стежу за польською політикою.  Відсотків із 80 молодих поляків не дуже любили його. Але зрозумійте правильно, це - трагедія. У Польщі президент фактично майже не має влади. Він представляв країну в світі, і в цьому була його проблема. Низенький чоловік, який майже ніколи не усміхався, не говорив іноземними мовами, не був красивим та й розмовляв завжди так, наче щось жував. Кожен комедіант у Польщі глузував із нього, деякі навіть досить жорстоко. Був схожий на маленького школярика, який постійно ставав мішенню задирак. Але в особистому спілкуванні завжди жартував, приязно розмовляв. Ніколи не вдавав із себе зірку.

Зараз у Польщі багато лицемірства - кожен його так любить! А я по-справжньому жалкую за його дружиною. Читав силу-силенну її інтерв"ю. Ця жінка була дивовижною. Обов"язково розповідатиму доньці про те, що сталося 10 квітня, про кожну людину з цього польоту".

Лукаш ВАЖЕХА, 35 років, журналіст:

"Він читав мої статті, і ми часто дискутували. Але жодного разу Лех Качинський не дивився на мене згорда. Міг лише сказати: "Ви молодий, тож напевно не пам"ятаєте...".

Брак знань про певні речі вважав за сором. Колись із поблажливістю розповідав про одного з відомих європейських політиків, який вважав, що у XVII столітті Польща була під російським пануванням.

Я пам"ятатиму пана президента: як він п"є чай, як сміється, розповідаючи анекдоти, як сидить у фотелі, знімає краватку, а тоді встає й ходить по кімнаті, розмовляючи. Пояснював, що так йому легше думається".

Журнал Країна N16 від 16 квітня 2010 року

×