— Ой, бабушка, да він тут вам такого понаписував! Оце на "А" — навіщо вам? Да вас від нього нести буде, як від зеленого гороху. А ви вже не дєвочка бігати. Оце вичьоркуйте, нате! — дівчина за аптечною касою подає підсліпуватій старенькій олівця, аби та викреслила ще одну позицію у списку ліків для покупки.
— Замість імуналу купіть настоянку ехінацеї в аптеці навпроти. Там на 3 гривні дешевше.
Старенька виходить з аптеки, тулячи список до грудей.
— 220 гривень дівчина мені зекономила! — киває на касу, усміхається.
— У мене для вас хороші новості! — тим часом черга до каси потроху рухається. Нарешті можу розгледіти веснянкувате обличчя продавщиці у зеленому халатику. Попереду — батько із донькою. Так само пильно вдивляються у списки.
— Печінкова та ниркова недостатність є? Із серцем як? У порядку? Бо то, шо ви не вагітні, я бачу, — пирскає дівчина. — Замість но-шпи беріть дротаверин, та сама діюча речовина. А економія величезна. Дєвочка, тобі скільки рочків? П'ять? Якщо для дєвочки, то 0,02 грама вполнє хватає.
Нарешті моя черга. У моєму списку одна позиція, гастроентеролог виписав профілактичний засіб для доньки.
— Хм, дєвушка, а ви знаєте, що ваше лікарство вже 260 стоїть? А в листопаді 2016-го віддали б лише сотню? — продавщиця вглядається у касовий монітор. — Но ви не розстроюйтеся, дєвушка. Його все одно ніколи не буває.
Виходжу геть, і чую, як якийсь дідусь просить книгу відгуків — "написати, як ви нам помагаєте".
— Нєт уж, не треба! — відмахується дівчина. — Знов із роботи виженуть.
1 
1
Комментарии