У близької подруги у Криму залишилася тітка. До 2014-го щороку бачилися. Влітку приїжджали на море, а взимку кримські родичі їхали на Різдво в Карпати. У березні після Революції гідності тітка Люда телефонувала й говорила, що Крим завжди був російський. Припинили спілкуватися, коли батько подруги пішов захищати Україну. Мало не загинув під Дебальцевим на Донеччині.
Після повномасштабного вторгнення тітка двічі дзвонила подрузі. Переконувала, що все закінчиться швидко й без крові.
– Понимаешь, кто-то же должен остановить натовское безумие!
З березня 2022-го разом із батьком воює і брат подруги.
– Родичі розповідали, що час від часу тітка Люда пише у вайбер, – говорить подруга. – Мовляв, хвилюється. А це недавно двоюрідна сестра попросила якусь картинку, де була би фраза про російський корабель. Скидає скрин мені – тітка бідкається, що це все американці нас навмисно сварять.
На тижні бачимо новини, що місто тітки Люди у Криму обстрілюють. Наступного дня подруга телефонує:
– Уявляєш, додзвонилася до мами моєї. І кричала, що та їй не співчуває. Мама моя вже без картинки розказала, куди йти. А та їй: "Правильно с вами хохлами! По-человечески не понимаете! Зимой сдохнете! Никакого добра не помните". Мама кинула трубку. Каже, що раніше з тиском лежала б, а тепер пішла сітки маскувальні плести. Бо хлопцям треба допомагати "добро" утилізувати.
1 
1
Комментарии
1